Форма завдання наведена в додатку А.
Під час виконання контрольної роботи необхідно розв’язати дві задачі оптимізації, які наводяться в порядку збільшення складності математичних моделей у наступній послідовності:
1. Оптимізація розмірів відкритого збірника.
2. Оптимізація витрат на створення й експлуатацію трубопроводу.
Методику розв’язання даних задач наведено нижче.
У бланку завдання наведені всі необхідні дані для розв’язання задачі оптимізації розмірів відкритого збірника.
Математична модель збірника, яка виражає залежність його об'єму від довжини L, ширини B і висоти H, має вигляд
V = L×B×H. (7)
Збірник матиме мінімальну масу в тому випадку, якщо його сумарна площа поверхні дна і стінок буде мінімальною. Задача полягає в мінімізації цільової функції, яка виражає цю поверхню:
F(L, B, H) = L×B+2×L×H+2×B×H. (8)
Вид обмеження f(L, B, H) = 0, тобто f(L, B, H) = L×B×H - V.
Ця задача може бути розв’язана аналітичним методом, наприклад, методом множників Лагранжа. Для цього вводимо допоміжну функцію виду
j(L, B, H, l) = F(L, B, H) + l(L, B, H -V) (9)
або
j(L, B, H, l) = L×B+2×L×H+2×B×H+l( L×B×H -V). (10)
Знаходимо часткові похідні цієї функції за L, B, H, l і прирівнюємо їх до нуля:
(11)
Для визначення значень L, B, H розв’язуємо систему одержаних рівнянь алгебри. Із першого рівняння системи знаходимо
l=(B+2×H)/(B×H). (12)
Визначивши l з другого рівняння системи і прирівнявши до одержаного раніше, знаходимо L=В.
Із третього рівняння системи знаходимо l = –4/В (з урахуванням того, що L=В). Тоді з першого рівняння виходить, що B=2×H.
Отже,
, звідки (13)
; (14)
L=B; (15)
. (16)
Тоді сумарна площа поверхні дна і стінок збірника
. (17)
Після знаходження загальної площі дна і стінок оптимізованого збірника необхідно порівняти її з площею збірника без проведення оптимізації з припущенням, що L=B=H, в цьому випадку
(18)
тоді
F = 5×L2. (19)
Згідно отриманих результатів необхідно зробити відповідні висновки.
Вихідні дані для розв’язання задачі оптимізації витрат на створення та експлуатацію трубопроводу наведені в завданні, а продуктивність насоса залежно від параметрів трубопроводу – в додатку Б.
Для трубопроводу основним параметром є його діаметр, оскільки він визначає масу і вартість трубопроводу (капітальні витрати), а також втрату в ньому тиску на подолання гідравлічного опору. Витрата і вартість електроенергії є складовими експлуатаційних витрат. Чим менший діаметр трубопроводу, тим він дешевший, але при цьому через необхідність збільшення швидкості рідини в ньому збільшуються гідравлічний опір і витрати електроенергії, яка споживається насосом для його подолання.
Для визначення оптимального діаметра трубопроводу доцільно застосувати критерій приведених розрахункових витрат, оскільки він ураховує капітальні й експлуатаційні витрати.
Цільова функція цього критерію стосовно трубопроводу має вигляд
, (20)
де З – приведені розрахункові витрати, грн/м3;
t – час роботи, год. (згідно із завданням);
– норма амортизаційних відрахувань устаткування і будівель ;
– норма експлуатаційних витрат устаткування та будівель ;
Кн, Ктр, Кзд – капітальні витрати на насос, трубопровід і будівлю, грн.;
с1 – вартість 1 кВт×год електроенергії, грн/кВт×год (с1=0,25 грн.);
N – електрична потужність, споживана насосом, кВт;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (Ен=0,17);
Q – витрата продукту, м3/год.
Параметри Кн, Ктр, Кзд, N, Q, що входять у цільову функцію, визначаються з математичної моделі насоса і трубопроводу, що складається з наступних виразів. Капітальні витрати на трубопровід діаметром dтр=0,15…0,25 м обчислюються за формулою, одержаною апроксимацією даних прейскурантів цін,
, (21)
де А – коефіцієнт, що враховує подорожчання трубопроводу за наявності термоізоляції (А = 1,1-1,2);
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.