Безпека харчування. Рекомендації щодо зменшення надходження нітратів в організм. Забруднення харчових продуктів радіонуклідами

Безпека харчування

1.  Загальні положення. Статистика захворювань, пов’язаних з харчуванням.

2.  Державна політика в галузі безпеки харчування.

3.  Основні положення Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”.

4.  Забруднення харчових продуктів нітратами.

5.  Шляхи надходження нітратів і їхня дія на організм людини.

6.  Рекомендації щодо зменшення надходження нітратів в організм.

7.  Забруднення харчових продуктів радіонуклідами.

8.  Харчові добавки.

 Література:

1.  Сарафанова Л.А. Применение пищевых добавок. – СПб., 2002. – 160 с.

2.  Булдаков А.С. Пищевые добавки. – М., 2001. – 436 с.

3.  Нечаев А.П., Кочеткова А.А. и др. Пищевые добавки. – М., 2002. – 256с.

4.  Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини: Навч. посібник. – К.: Лібра, 1999. – 272 с.

1.  Загальні положення. Статистика захворювань, пов’язаних з харчуванням

Харчування є одним із найважливіших факторів, що визначають здоров’я населення і його нормальну життєдіяльність. Правильне харчування забезпечує нормальний ріст і розвиток людини, сприяє профілактиці захворювань, підвищенню працездатності й створює умови для адекватної адаптації до навколишнього середовища.

В останні роки стан здоров’я населення України погіршився. Демографічна ситуація в країні розцінюється як тривожна. За оцінками фахівців ВООЗ здоров’я населення більш ніж на 60% залежить від способу життя, і найголовнішим із його чинників є харчування. Тож зниження якості життя і здоров’я нації так чи інакше пов’язані з харчуванням наших громадян.

Матеріальні нестатки примушують населення, особливо в сільській місцевості, обмежувати себе не тільки в придбанні непродовольчих товарів першої необхідності, але і в харчуванні. Протягом 1991-2000 рр. питома вага вартості харчування в структурі витрат збільшилася з 32,8 до 64% за рахунок різкого зменшення витрат на непродовольчі товари. Але якість харчового раціону не поліпшилась, а навпаки, значно погіршилась. У 1999 р. енергетична цінність добового раціону становила лише 2505 ккал (в 1990 р. – 3597 ккал). При цьому енергетична цінність добового раціону харчування 10 млн. населення України була нижчою за 2100 ккал, що, за визначенням ВООЗ,  є порогом бідності. Суттєво погіршилась збалансованість харчування за окремими важливими речовинами. В раціоні переважної більшості наших громадян міститься надлишок вуглеводів і жирів, та недостатня кількість білків і амінокислот. В результаті одним із факторів масової захворюваності населення є порушення обміну речовин, що призводять до хвороб сечостатевої системи, ожиріння, цукрового діабету.

Отже, як стверджував іще Гіпократ, „всі  хвороби йдуть крізь рот”. І статистичні дані - тому підтвердження. Погіршення умов життєдіяльності населення при незадовільному харчуванні  в період 1990-2002 років призвело до того, що динаміка захворюваності наших громадян за всіма класами хвороб різко збільшилася. Випадки інфекційних і паразитарних захворювань зросли за цей період на 22%, новоутворень – на 32%, хвороб крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму – на 223%, системи кровообігу – на 222%, хвороб органів травлення – на 25%, сечостатевої системи – на 79%.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, перш за все від гострої кишкової інфекції (згідно статистичних даних 2003 р.) страждають ті, хто споживав продукти власного виготовлення (наприклад, м’ясо свині, забитої в домашніх умовах без попереднього ветеринарного огляду). На другому місці цього сумного рейтингу – недоброякісні продукти з торгової мережі (капуста, м’ясний домашній фарш, м’ясо свинини, недоброякісні консерви), а також готові страви, заражені збудником у процесі їх виготовлення з порушенням санітарних норм і технологічного режиму