Значення шумів в непроволочних резисторів знаходиться в межах (1-5) мкВ/В в частотному діапазоні 60 Гц – 6 кГц. В змінних резисторах рівень шумів зростає до 50 мкВ/В. Проволочні резистори мають рівень шумів в межах 0,1 мкВ/В.
Реально шумова напруга резисторів має характер “білого” шуму, тобто це непреривний центр напруг в заданому частотному діапазоні. При послідовному чи паралельному з’єднанні n резисторів еквівалентна шумова напруга визначається з формули:
,
де U2ші – середньоквадратичне значення шумів і-го резистора; N – кількість резисторів, що використовуються на досліджуваній ділянці схеми.
Частотні властивості резисторів
При використанні резисторів на високих частотах необхідно враховувати наявність паразитних реактивних параметрів. Тому на високих частотах еквівалентна схема резисторів включає в себе індуктивність Lп і ємність Сп.
Ємність і індуктивність носять розподільних характер, тому приведені на рис. 1.2 схеми являються моделлю, яке враховує можливі резонанси напруги або струму, а також реактивної складової резистора.
Проволочні резистори на високих частотах також змінюють величину активної складової опору з-за явища поверхневого ефекту, але воно починає проявлятись на частотах понад 1 МГц.
Реально значення Lп і Сп невідомі і їх величини в значній мірі залежать від монтажу електронної схеми. Іноді в технічній документації на резистори приводиться узагальнена постійна часу резистора . Наприклад, для резисторів типу МЛТ С.
Функціональні характеристики
Функціональні характеристики визначають залежність опору резистора від положення рухомого контакту.
На рис. 1.3 приводяться основні типи функціональних залежностей, які широко використовуються на практиці. Характеристика Б – логарифмічна, а В – зворотньо-логарифмічна. Використання резисторів з тими чи іншими характеристиками залежить від необхідного характеру зміни вихідних сигналів.
Рис. 1.3
1.2. Конденсатори
1.2.1. Загальна характеристика конденсаторів
Конденсатори відносяться до найбільш розповсюджених елементів електронної схемотехніки, а їх характеристики, конструкція залежать від використованого типу діелектрика. На практиці виготовлення конденсаторів різноманітного призначення найбільш широко використовують слідуючі групи діелектриків:
· газові (повітряні, газонаповнені, вакуумні);
· рідинні;
· тверді неорганічні (керамічні, склокерамічні, склоемалеві, склоплівкові, з неорганічних плівок, слюдяні);
· органічні (паперові, металопаперові, фторопластові, поліетіленфталатні, полістирольні, полікарбонатні та ін.);
· окисні (електролітичні, окисно-напівпровідникові, окисно-металеві).
Подібно до резисторів, конденсатори виготовляють з постійною і змінюваною ємністю.
В залежності від призначення, конденсатори розділяються на дві великі групи: загального та спеціального призначення.
В групу загального призначення входять широко використовувані конденсатори в більшості апаратури загального призначення: до них відносяться низьковольтні конденсатори, до яких не пред’являється високих вимог. Решта конденсаторів відноситься до спеціальних. Це високовольтні, перешкодоподавляючі, дозиметричні та інші.
Конденсатори з газовим діелектриком
Конденсатори з газовим діелектриком розділяються на постійні і змінні. В якості діелектрика в них використовується повітря, газ (азот, фреон, елегаз) або вакуум. Особливість газових конденсаторів – це мале значення тангенса кута діелектричних втрат (до 10-5) і висока стабільність електричних параметрів. Тому їх переважними галузями використання є високовольтна і високочастотна апаратура. В радіоелектронних галузях находять застосування вакуумні конденсатори, оскільки, порівняно з повітряними, вони мають значно більшу питому ємність, менші втрати в широкому частотному діапазоні, більшу стабільність параметрів. Конденсатори змінної ємності мають кращі механічні і малогабаритні показники.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.