Пасивні компоненти електронної техніки, страница 10

                                                                                                

Рис. 1.6

В зв’язку з тим, що з ростом частоти ростуть втрати енергії в конденсаторі, для збереження теплового балансу в конденсаторі і виключення можливості появи пробою з підвищенням частоти необхідно знижувати амплітуду змінної складової. Характерна залежність допустимої амплітуди змінної складової напруги на конденсаторі від частоти приводиться на рис. 1.7.

 

Рис. 1.7

В ряді груп конденсаторів з ростом частоти знижується в значній мірі величина ємності. Це явище обумовлено як зниженням діелектричної проникності діелектрика, так і ростом еквівалентного послідовного опору (RЕ).

Вплив еквівалентного опору на значення ефективної ємності визначається формулою:

;   .

Для  більшості конденсаторів величина RЕ досить мала (долі Ома), і її вплив на ємність конденсатора  проявляться лише на високих частотах. Але ряд конденсаторів (конденсатори з рідинним електролітом) має заміну залежності, починаючи вже з сотень герц.

Для роботи в імпульсних режимах можуть використовуватись лише спеціальні конденсатори.

При використанні конденсаторів загального призначення необхідно враховувати особливості роботи в імпульсних режимах шляхом збільшення запасу по напрузі і врахування частотного діапазону. Необхідно врахувати, перш за все, можливість конденсатора передати імпульс і, по-друге, чи не приведе такий режим до руйнування конденсатора. Слід також мати на увазі наявність власної індуктивності конденсатора, яка може привести до спотворення форми імпульсу.                      

1.3. Котушки індуктивності

1.3.1. Загальна характеристика котушок індуктивності

Котушки індуктивності, за винятком дроселів, призначених для використання в ланцюгах живлення, не є комплектуючими виробами, як, наприклад, резистори і конденсатори. Вони виготовляються на складальних заводах і мають ті параметри, що необхідні для конкретних виробів.

Зовнішній вигляд котушок індуктивності

Індуктивність:

2,5 мГн ± 20%

Індуктивність:

47 мкГн ± 20%

Індуктивність:

4,7 мкГн ± 20%

Індуктивність:

22 мкГн ± 10%

Індуктивність:

27 мкГн ± 5%

Індуктивність:

0,68 мкГн ± 20%

Індуктивність:

2,7 мкГн ± 5%

Індуктивність:

220 мкГн ± 10%

Індуктивність:

47 мкГн ± 20%

Індуктивність:

1 мГн ± 10%

Індуктивність:

4,7 мкГн ± 20%

Індуктивність:

680 мкГн ± 10%

Через труднощі мікромініатюризації, значні масо-габаритні показники, погану повторюваність характеристик і параметрів, підвищену трудомісткість виготовлення галузь їх застосування обмежена. Однак при створенні ряду пристроїв електроніки обійтися без них поки що не можна. При цьому важливим є те, що індуктивні компоненти з використанням існуючої ізоляції можуть успішно працювати при температурі до 200 ¸ 500°С.

Котушки індуктивності, як правило, мають циліндричну або спіральну форму витків і виконуються як одношаровими, так і багатошаровими. Характер намотування залежить від призначення котушки індуктивності. Так, для зменшення міжвиткових ємностей витки укладають на каркас з визначеним кроком або використовують спеціальні способи намотки, коли витки укладаються не паралельно, а під деяким кутом один до одного (універсальна намотка).

Для збільшення значень індуктивності та підвищення їх добротності широко використовують магнітопроводи з постійними або змінними параметрами. Найбільш поширені форми магнітопроводів – бронева і тороїдальна (рис. 1.8, а, б).                    

Рис. 1.8

а) броневий; б) тороїдальний; 1, 2 – чашки броневого магнітопроводу; 3 – підстроєчний сердечник.