Інформаційний захист об’єкту. Основні властивості інформації як предмета захисту. Проектування системи інформаційного захисту

  3.  Інформаційний захист об’єкту.

3.1.  Загальні положення захисту інформації.

З позиції системного підходу сукупність взаємозалежних елементів, функціонування яких спрямовано на забезпечення безпеки інформації, утворить систему захисту інформації. Такими елементами є люди (керівництво і співробітники організації, насамперед, служби безпеки), інженерні конструкції і технічні засоби, що забезпечують захист інформації. Варто підкреслити, що мова йде не про простий набір взаємозалежних елементів, а об'єднаних цілями і розв'язуваними задачами.

Система задається (описується) наступними параметрами (характеристиками) (рисунок 3.1.):

—  цілями і задачами (конкретизованими в просторі і в часі цілями);

—  входами і виходами системи;

—  обмеженнями, які необхідно враховувати при побудові (модернізації, оптимізації) системи;

—  процесами усередині системи, що забезпечують перетворення входів у виходи.

Вирішення проблеми захисту інформації з погляду системного підходу можна сформулювати як трансформацію існуючої системи в необхідну.

3.2.  Цілі та задачі системи захисту.

Цілями системи захисту є забезпечення необхідних рівнів безпеки інформації на фірмі, в організації (в нашому випадку – на об'єкті захисту). Задачі конкретизують цілі стосовно до видів і категорій інформації, що захищається, а також елементам об'єкта захисту і відповідають на запитання, що треба зробити для досягнення цілей. Крім того, рівень захисту не можна розглядати як абсолютну міру, безвідносно від збитку, що може виникнути від втрати інформації і використання її зловмисником на шкоду власнику інформації.

Захисту підлягає секретна і конфіденційна інформація. До секретної відноситься інформація, що містить державну таємницю. Її несанкціоноване поширення може завдати шкоди інтересам державних органів, організаціям, суб'єктам і Україні в цілому. Під конфіденційною розуміється інформація, що містить комерційну й іншу таємницю. Інформація конфіденційна – службова, професійна, промислова, комерційна чи інша інформація, правовий режим якої встановлюється її власником на основі законів про комерційну, професійну таємницю, державну службу й інші законодавчі акти. Комерційною таємницею підприємства є відомості, які не являються державним секретом, зв'язані з виробництвом, технологічною інформацією, керуванням, фінансами й іншою діяльністю підприємства, розголошення (передача, витік) які може нанести шкоду його інтересам.

По визначенню ст.30 Закону України «Про інформацію»: інформація з обмеженим доступом по своєму правовому режиму поділяється на конфіденційну і секретну.

Конфіденційна інформація – це зведення, що знаходяться у володінні, чи розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і розповсюджуються за їхнім бажанням відповідно передбачених ними умов. Громадяни, юридичні особи, що володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного й іншого характеру, отриманою на власні