Методичне забезпечення інженерно-технічного захисту інформації

  1.  Загальні положення.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

1.1.  Завдання для розрахунку курсового.

Спроектувати комплексну систему захисту інформації на заданому об'єкті, з огляду на вже наявні інженерно-технічні засоби. Вихідні дані для проектування видаються індивідуально кожному студенту.

1.2.  Питання, який необхідно освітити в курсовій роботі:

1.  Загальні положення системного підходу до захисту об'єкта.

2.  Майновий захист об'єкта.

2.1.  Визначення категорії об’єкту.

2.2.  Складання в табличній формі зон режимності об'єкта і матриці безпеки.

2.3.  Визначення та моделювання погроз об'єкту.

2.4.  Аналіз технічної укрупненості об'єкта.

2.5.  Розробка заходів майнового захисту об'єкта.

2.5.1.  Інженерно-будівельні заходи безпеки.

2.5.2.  Вибір СКД та його технічне обґрунтування.

2.5.3.  Розрахунок та вибір СТН.

2.5.4.  Розрахунок та вибір ОПС.

2.5.5.  Вибір і розрахунок джерела безперебійного живлення.

2.5.6.  Вибір засобів пожежегасіння.

3.  Інформаційний захист об'єкта

3.1.  Система захисту інформації:

3.1.1.  Визначити цілі і задачі захисту об'єкта.

3.1.2.  Визначити входи і виходи системи.

3.1.3.  Визначити обмеження, які необхідно враховувати при побудові системи.

3.1.4.  Визначити процеси усередині системи, що забезпечують перетворення входів у виходи.

3.1.5.  Проектування системи інформаційного захисту.

3.1.5.1.  Уточнення задачі.

3.1.5.2.  Структура системи захисту і її базові складові.

3.1.5.3.  Моделювання об'єктів захисту.

3.1.5.4.  Моделювання погроз безпеці інформації.

3.1.6.  Методичні рекомендації з розробки заходів інженерно-технічного захисту інформації.

4.  Система захисту особи.

4.1.  Проблеми і вихідні вимоги.

4.2.  Структура системи особистісного захисту і її особливості.

Висновки за отриманими результатами проектування.

1.3.  Загальні положення системного підходу до захисту об'єкта

В основу системних рішень захисту об'єкта закладені наступні основні моменти принципового характеру:

1.  Система комплексної безпеки об'єкта, що представляє собою організаційно оформлені кадрові і матеріально-технічні ресурси, повинна надійно і спільно вирішувати 4 складові задачі (по цілям функціонування):

·  захисту майна об'єкта від зовнішніх і внутрішніх погроз;

·  захисту інформації про фінансову й іншу службову діяльність об'єкта, процесах руху і збереження цінностей;

·  захисту здоров'я і життя співробітників об'єкта (у робочий час);

·  особистісного захисту його керівників (першого обличчя).

2.  Рівень загального захисту повинний бути гранично високим, що означає необхідність перерозподілу ресурсів убік більш значимих зон і посилення захищеності від найбільш небезпечних погроз . Чисельне оцінювання рівня загального захисту пропонується робити на основі показника ефективності захисту.

3.  Усі пропоновані організаційно-технічні рішення повинні відповідати принципу економічно виправданого захисту: вартість загальних і приватних вкладень не повинна істотно перевищувати вартості утрат від реалізації відповідних погроз.

Оцінювання погроз, прогнозування збитку від них здійснюється експертно з використанням (по можливості) реальної статистики.

У загальному випадку способи і засоби технічного захисту інформації повинні створити навколо об'єкта захисту перешкоди, що перешкоджають реалізації погроз безпеці інформації як при безпосередньому контакті зловмисників з її джерелами, так і при її витоку.

У залежності від значимості, виду і концентрації матеріальних, історичних, культурних і інших цінностей, що зберігаються на об'єктах і в приміщеннях, ці об'єкти і приміщення розподіляються на три категорії (А, Б, В).

Приміщення банків відносяться до окремої категорії. Вимоги до них такі ж як до приміщень категорії «А», але з обліком додаткових більш жорстких умов.

З огляду на активність, безперервність, скритність розвідки, велика кількість потенційних джерел інформації в організаціях, різноманіття побічних полів і електричних сигналів, що виникають при обробці, збереженні