Риторика і стиль. Роди і види красномовства

Лекція 5. Риторика і стиль. Роди і види красномовства

План

1.Різновиди промов та їх характерні риси.

2.Публічні виступи: повідомлення, доповідь, реферат.

Ключові поняття і терміни: політичні, судові, епідейктичні промови, розважальна, інформаційна промова; промова, що надихає; промова, що переконує; промова, що закликає до дії; повідомлення, доповідь, реферат.

1.Різновиди промов та їх характерні риси

Промова – усний виступ із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття і волю слухачів.

Промова є одним із найдавніших видів красномовства, що оформився ще за античних часів. Аристотель у своїй роботі «Риторика» виділив три види промов:

дорадчі (політичні)

судові

епідейктичні (урочисті).

Дорадчі (політичні) промови – це класичний жанр ораторського мистецтва, до того ж найдавніший. До наших днів дійшли 30 промов Демосфена, зокрема політична промова «Про вінок». Жодна з них не є плодом імпровізації, а є результатом тривалої, виснажливої роботи. Трудівник Демосфен часто цілі ночі проводив за риторичною роботою, тому його недруги говорили, що промови Демосфена тхнуть лампадним маслом, яке він спалював у величезній кількості. Як говорив свого часу Б. Орлов, його промови були «свіжими й чарівними, наче щойно вилились із грудей: вони наповнені життям, емоціями і… не мають на собі жодних слідів різця, що працював так ретельно». Демосфен обрав собі чудове поле державної діяльності – захист греків від посягань Філіппа на свободу Греції. У політичній діяльності від самого початку обстоював ті самі погляди і не зрадив їх.

Промови Цицерона проти цезаря Антонія автор назвав «Філіппіками», які, до речі, називаються так і до нині. Антоній наказав відрубати голову й руки Цицерону саме за ці «Філіппіки».

Судові промови в Давньому Римі відігравали значну роль, оскільки народ брав безпосередню участь у вирішенні судових справ. Свою першу промову, судову промову, Цицерон створив у 25 років під назвою «На захист Публія Квінція».

Епідейктичні промови (урочисті, похвальні або ті, що засуджують) в античні часи досягли значного розквіту. Навчанню цим промовам приділялася увага в давніх риторичних школах. Епідейктичні промови мали непросту історію, свої злети (ораторська творчість Горгія, Ісократа, Демосфена, Цицерона) і падіння («орнаментальна», «декоративна» риторика софістів). Так, Ісократ увічнив своє ім’я перлинами похвали, уславлення богів, героїв та їх подвигів. Лукіан показав сатиру на виродження високої місії епідейктичного красномовства, створивши «Похвалу мусі». Пізніше Еразм Роттердамський створив «Похвалу глупоті».

Отже, можемо сказати, що саме в добу античності закладено основи такому виду красномовства, як промова. Давньоримська ораторська схема: що, для чого, у який спосіб – може й нині бути визначальною для промовця.

Прикметно, що пізніше класифікації промов доповнилися іншими їх різновидами. Однією з найбільш поширених і визнаних сьогодні є класифікація промов американського дослідника Поля Сопера.  

Поль Сопер у книзі про науку переконувати виділив такі 5 типів промов:

розважальна

інформаційна

промова, що надихає

промова, що переконує

промова, що закликає до дії

Розважальна промова покликана розважити й розвеселити слухача. Її часто можна почути на банкеті. Вона містить і жарт, і серйозну думку, і правду, і вимисел. Мішенню для оратора часто стають окремі учасники аудиторії. Якщо промова гумористична, то можна пожартувати над деякими звичками людей, їх поведінкою. Не зайвим буде й перебільшення під час опису особистісних якостей.

Приблизні теми розважальних промов:

1.Як виховувати своїх батьків.

2.П’ять нескладних кроків до заміжжя.

3.Як мені робили операцію.

Завдання інформаційної промови – подати нове уявлення про предмет. Ця промова може виступати, як:

розповідь (пошуки урану)

опис (життя у стратосфері)

пояснення (що надихає політика)

Вимоги до інформаційної промови:

1.Вона не повинна містити чогось суперечливого.

2.Повинна викликати цікавість.

3.Повинна задовольняти потреби слухача.

4.Повідомлення повинно бути актуальним.

Жанри: промова-представлення, промова-консультація.

Промова-представлення належить до сфери соціального спілкування й передбачає повідомлення інформації про себе. Наприклад, завдання представлення під час прийому на роботу – сформувати в адресата думку про себе як потенційного співробітника. Адресат (працедавець) хоче знати, наскільки претендент відповідає вакантній посаді, який його кваліфікаційний рівень, чи має він досвід. Але заявити про себе реплікою: працювати я вмію, – недоречно. Важливе місце цього жанру – початкова теза, обґрунтування цієї тези. Крім того, необхідно відзначити мотиви приходу на роботу: вас приваблює авторитет фірми, масштаби її діяльності.

Промова-представлення виголошується на новому місці, перед новими людьми. Розповідаючи про свої знання, вміння, якості, ви показуєте вміння встановлювати контакт і спілкування  з незнайомими людьми.

Промова, що надихає – звернена до почуттів, бажань людей, покликана пробудити кращі людські поривання. У такій промові не наводяться нові факти, відомості. Її мета – звернути увагу слухачів на вже відоме, але не до кінця усвідомлене. Жанри промов, що надихають: військово-патріотичні виступи, привітання, надгробне слово.