Розпад світової колоніальної системи та розвиток країн Близького Сходу, Азії, Африки та Латинської Америки

Тема : Розпад світової колоніальної системи та розвиток країн Близького Сходу, Азії, Африки та Латинської Америки

План

 1. Процес деколонізації країн Азії і Африки в 50-80-х рр.

 2. Розвиток країн Близького Сходу та загострення міждержавних відносин

 3. Розвиток країн Латинської Америки у другій половині ХХ ст. та

     посилення впливу США в регіоні

 4. Міжнародні відносини в Тихоокеанському регіоні

Ключові терміни і поняття:

Ø деколонізація,

Ø  ескалація,

Ø  агресія,

Ø Ліга арабських держав,

Ø  арабо-ізраїлькі війни,

Ø  ірано-іракський конфлікт,

Ø Організація Американських держав

Деколонізація Азії та Африки

l  1945-сер. 50-х рр. - незалежність отримали народи Азії;

l  Сер. 50-х рр.-сер. 60-х рр. - незалежними стала Північна і Тропічна Африка;

l  1975- 1990 рр. - крах колоніалізму на півдні Африки

Деколонізація Азії

•  Після війни і капітуляції Японії відбулося ослаблення колонізаторів, зміцнення національної буржуазії, поява патріотичних організацій і політичних партій;

•   1945 р.-1949 р. війна за незалежність Індонезії з Голландією;

•   1946 р. США надили незалежність Філіппінам;

•   1947 р. після заворушень в Індії  парламент Англії  ухвалив створення  двох домініонів  – Індії і Пакистану;

•  1948 р. - нова держава Республіка Бірманський Союз,  незалежність отримав о. Цейлон (Шрі-Ланка).

•  1954 р. Франція після бойових дій в Індокитаї  визнала  незалежність В’єтнаму, Лаосу і Камбоджі;

•  1957 р. Англія визнала незалежність Малайї

•   

Деколонізація Африки

p В Африці процеси деколонізації проходили значно повільніше, що пояснювалося  соціально-економічною відсталістю, відсутністю буржуазії і інтелігенції, близькістю метрополій;

p  1950 р. ООН ухвалила рішення про надання незалежності італійській колонії Лівії, яка у 1951 р. проголошена Об’єднаним королівством;

p У 1956р. - Франція визнала незалежність Тунісу і Марокко, у 1962 р. після кровопролитної війни визнали суверенність Алжиру;

    1956 -1957 рр. проголошено Республіки Судан і Гана;

p 1960 р., який названий «роком Африки» тому, що незалежність здобули 17 країн континенту

Розпад колоніальної системи

¡ 1950 р. ООН ухвалила Декларацію «Про надання незалежності колоніальним країнам і народам». Англія, Франці, Бельгія та Іспанія перестали бути колоніальними імперіями;

¡ 1974 р. Португалія визнала незалежність Анголи, Мозамбік. після повалення диктаторських режимів;

¡ 1980 р. після  15-річної збройної боротьби з Англією в Південній Родезії проголошена незалежна держава Зімбабве;

¡ 1990 р. зникла остання африканська колонія – Намібія

Основні завдання, які повстали перед молодими суверенними державами

n  становлення і зміцнення політичної незалежності;

n  завоювання економічної незалежності і самостійності;

n  проведення соціальних реформ;

n  розвиток освіти і культури

Проблеми молодих країн

n  слабкий рівень індустріального розвитку, дешевизна робочої сили та її відтік за   кордон;

n  активно залучається іноземний капітал, що приводить до експлуатації природних ресурсів;

n  монокультурність сільського господарства

   ( кава, цитрусові, бавовна для експорту);

n  населення швидко зростає, що породжує соціальні проблеми

Зовнішньополітичне становище країн Південно-Східної Азії

l  Найбільш розвиненими аграрно-індустріальними країнами стали Індія, Пакистан, Південна Корея, Марокко, Туніс (створення ринкової економіки, тісні зв’язки з західними країнами);

l  Зростання кількості незалежних держав сусідство їх з соціалістичними державами КНР, КНДР, ДРВ підштовхувало США до закріплення нових держав у сфері свого впливу;

l  країни побоювались розширення впливу США на їхні традиційні зони впливу

Військово-політичні блоки в Азії

l  1954 р. 1957 р.Організація договору Південно-Східної Азії  (СЄАТО) - США, Англія, Франція, Австралія, Нова Зеландія, Філіппіни, Таїланд, Пакистан;

l  1955 р. Багдадський пакт (СЄНТО)- Англія, Туреччина, Ірак, Іран, Пакистан;

l   Керівними органами стали Рада союзу та Комітет військових радників з місцем перебування в Бангкоку (Таїланд)

Африканський банк розвитку (1966 р.)

n  створена за ініціативою ООН перша міжнародна фінансова організаціям незалежних країн Африки;

n  до сер. 80-х рр. увійшло 50 країн Африки, крім ПАР (Південна Африканська республіка) і 26 інших держав;

n  кредитування проектів африканських країн по будівництву плотин, залізниці автомобільних шляхів і засобів  пересування, в яких зацікавлені й інші країни

Регіон Близького Сходу

o включає до себе Єгипет, країни Аравійського півострова ( Палестина, Ізраїль, Ліван, Сирія, Саудівська Аравія, Йорданія) та Перської затоки;

o арабський світ традиційно відносять до даного регіону (Марокко,  Алжир, Туніс, Лівія, Судан, Об’єднані Арабські Емірати);