Розпад світової колоніальної системи та розвиток країн Близького Сходу, Азії, Африки та Латинської Америки, страница 5

l  запобігання приходу прокомуністичних режимів

Наслідки впровадження американської програми допомоги

l  не вирішені основні економічні, соціальні та політичні проблеми;

l   Збільшення політичної і економічної залежності від США загострили суперечності між країнами Латинською Америки і Штатами;

l  На 1989 р. борг країн  на користь США складав 430 млрд. дол., що практично паралізував нормальну економічну діяльність, привів до соціальних проблем;

l  в 90-х рр. досягнута економічна стабільність більшості Латиноамериканських країн

Інтеграційні процеси в Латинській Америці

o 1975 р. – виникла Латиноамериканська економічна система (ЛАЕС) – економічна організація, в якій брали участь 26 держав регіону, в т.ч.  Куба і Нікарагуа;

o участь країн Західної півкулі (США і Канада) виключається;

o  ЛАЕС здійснювала економічні проекти, проводила консультації і засудила дискримінаційні заходи США в сфері торгівлі, що шкодять країнам, засудила блокаду Куби, економічні санкції проти Панами

Інтеграційні процеси в Латинській Америці в 90-х рр.

1991 р. створений економічний союз Меркосур, куди увійшли Аргентина, Бразилія, Парагвай

Союз передбачає:

l  скасування усіх мит та нетарифних обмежень у взаємній торгівлі між країнами союзу;

l  вільне переміщення капіталів та робочої сили;

l  введення єдиного зовнішнього тарифу і утворенні митного союзу;

l  координація політики в промисловості, сільському господарстві, транспорті та зв’язку, у валютно-фінансовій сфері;

l  1995 р. між Меркосур і ЄС підписано угоду, яка передбачає створення в майбутньому загальної зони вільної торгівлі

l  Північноамериканський договір про вільну торгівлю (НАФТА), куди входять Мексика, Венесуела і Колумбія;

l   Організація виникла за ініціативою США і розширила різні форми американо-мексиканського економічного співробітництва і взаємозалежності країн;

l   США  прагнуть збільшити кількість учасників НАФТА і створити економічне об’єднання усіх країн регіону

Міжнародні відносини в Тихоокеанському регіоні: Японія

n  Після капітуляції Японії влада перейшла до рук американської окупаційної армії на чолі з генералом Д. Макартуром;

n  проведена демілітаризація Японії;

n  дозволена діяльність політичних партій, профспілок;

n   введено загальне виборче право як для чоловіків, так і для жінок, проголошено демократичні свободи

Угода про мир з Японією (1951р.)

n  у Сан-Франциско скликана мирна конференція за участю делегацій 52 країн;

n  Індія і Бірма , Польща, Чехословаччина відмовились, так як не погодилися з  американо-англійським проектом мирної угоди,

n  КНР не була запрошено, бо уряд США її не визнавав

n  Суть угоди про мир з Японією припинявся стан війни з Японією і визнавався її суверенітет;

n  Японія визнавала незалежність Кореї, відмовилася від претензій на Тайвань, Пескадорські, Спраглі і Парасельські острови, Курильських островів та частину о. Сахалін;

n  Японія визнала рішення Міжнародного воєнного трибуналу для Далекого Сходу;

n  Між Японією і США підписано угоду про безпеку, що закріпило перебування американських військ на території Японії

Спільна декларація СРСР і Японії , 1956 р.

l  юридично припиняла стан війни між державами;

l   проголошувала відновлення добросусідських відносин;

l   проблемою по наших часів залишається питання про передачу Японії островів Шикотан, Хабомаї, Кунашир Ітуруп

«Японське економічне диво» 1955-1973 рр.

o відбулося зростання японської економіки, що становило близько 11% на рік;

o проведення аграрної реформи;

o придбання американських і західноєвропейських патентів і ліцензій на впровадження наукових винаходів;

o відносна дешевизна робочої сили, відсутність воєнних витрат;

o економічне зростання Японії стимулювалося американськими кредитами;

o  На початку 90-х рр. Японія виробляла 12% всієї світової продукції і поряд з США і Західною Європою стала  одним з центрів світової економіки