Зовнішньополітичний курс СРСР в 50-80х роках та його розпад, страница 3

Реакція соціалістичного табору на  “Празьку весну”

l  У серпні 1968 р. прийнято рішення на розширеному засіданні Політбюро ЦК КПРС і на нараді керівників Варшавського договору в Москві надати інтернаціональну допомогу Чехословаччині ( привід – лист чехословацьких комуністів про допомогу від країн Варшавського договору).

l  21 серпня армійські угрупування СРСР, НДР, Угорщини, Польщі і Болгарії чисельністю 650 тис. чол. ввійшли до країни  і протягом 36 годин був встановлений повний контроль над територією Чехословаччини;

l   200-тис. чехословацька армія не чинила опору і залишалася нейтральною, під час демонстрацій загинуло близько 25 чеських громадян

Міжнародна реакція на події в Чехословаччині

o 21 серпня група країн (США, Англія, Франція, Канада, Данія і Парагвай) виступила в Раді Безпеки ООН с вимогою винести «чехословацьке питання» на засідання Генеральної Асамблеї ООН, добиваючись рішення про негайне виведення військ країн Варшавського Договору;

o З осудом військового втручання виступили  уряди Югославиї, Албаниї, Румунії и Китаю

Наслідки реакції на “Празьку весну”

l  З  ЧРСР був подписаний договір про умови  тимчасового перебування радянських військ на території Чехословаччини;

l   Була  відновлена цензура друку, розформовані антикоммунистичні организациї;

l  до  кінця 1969  р. більшість ліберальних  починань були ліквідовані

Румунія в 40-х-поч. 50-х рр.

n  З 1948 р. в Румунії, як і в інших  соціалістичних країнах, встановилася однопартійна система;

n   Комуністична партія  розправилася з позицією, здійснила націоналізацію основних засобів виробництва;

n   Почалося насильницьке кооперування сільського господарства, централізується планове господарство;

n   На чолі з Георгіу-Деж комуністи розправлялися з опозиційною інтелігенцією, військовиками, придушувала виступи селян

Встановлення диктатури в Румунії

n  Події в Угорщині вплинули на те, що у 1958 р. з території Румунії були виведені радянські війська;

n   Керівники Румунської робітничої партії мали особливі погляди на політичні і економічні відносини в рамках РЕВ і Організації Варшавського договору;

n   З 1965 р. лідером партії став Н. Чаушеску, який утвердив свою диктатуру до кінця 80-х рр.

Югославія в 40-х рр.

o У 1945 р. на виборах до Установчої Скупщини Комуністична партія Югославії отримала 90% голосів;

o   було проголошено Федеративну Народну Республіку Югославію (ФНРЮ), до складу якої увійшли Сербія ( дві автономії – Воєводина і Косово), Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія;

o  В основі  розвитку країни лежала державна власність, ліквідовано поміщицьке землеволодіння, націоналізована велика промисловість;

o  До 1948 р. був ліквідований приватний сектор. На чолі уряду став Й. Броз Тіто

Конфлікт Югославії з СРСР

  З 1947 р. амбіційні наміри Тіто створити на Балканах федерацію з провідною в неї  роллю Югославії привели до конфронтації;

   були вислані з країни радянські спеціалісти, яких звинуватили у надмірному втручанні у внутрішні справи країни;

   Керівництво КПЮ відмовилося брати участь у засіданнях Інформбюро

Реакція Інформбюро

l  У червні 1948 р. Інформбюро ухвалило резолюцію «Про становище у КПЮ», в якій  югославські комуністи були звинувачені у невизнанні марксистської теорії, відмові від націоналізації землі;

l   Був заклик змінити керівників КПЮ. Пізніше в газеті «Правда» була опублікована стаття, в якій  Югославське керівництво називалося посібниками імперіалізму;

l  21 липня 1948 р. на 5 з’їзді КПЮ було складено лист різкого змісту, направленого проти Інформбюро, що привело до розриву у серпні 1949 р. пакту про дружбу між СРСР і Югославією

Децентралізація Югославії

n  ухвалений закон про передачу заводів в управління робітникам, що надавав право трудовим колективам керувати виробництвом через робітничі ради і комітети;