Основи офісного программування. Проектування додатку на базі циклу з лічильником: Методичні вказівки до лабораторного заняття № 4

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

Тема:  ОСНОВИ ОФІСНОГО ПРОГРАММУВАННЯ

Тема заняття: Проектування додатку на базі циклу з лічильником

Мета:  Закріпити теоретичні відомості щодо створення додатків на базі циклу з лічильником та виробити уміння та навички створення додатків з використанням циклу з лічильником.

Забезпечення заняття: персональний комп’ютер, принтер, операційна система Windows, офісний пакет програм MS Office, методичні вказівки до лабораторного заняття.

Вимоги до оформлення звіту з лабораторної роботи.Звіт повинен містити: дату, тему, зміст заняття,  короткий виклад завдань, результати, відповіді на запитання.

Критерії оцінювання: Робота виконана в повному обсязі з оформленням звіту та захистом оцінюється в 5 балів, при незначних помилках - 4 бали, при значних помилках - 3 бали, робота виконана з грубими помилками, частково або незахищена - 2 бали.

Зміст заняття 1. Теоретичні відомості щодо створення додатків з умовним циклом та циклом з лічильником. 2. Постановка задачі. 3. Побудова алгоритму рішення задачі. 4. Побудова інтерфейсу рішення задачі. 5. Створення коду програми. 6.  Збереження проекту та запуск програми в роботу.

Контрольні запитання 1.  Що таке циклічний обчислювальний процес? 2.  Які бувають цикли? 3.  Який оператор використовується  для циклу з відомим числом повторень? 4. Які оператори використовуються для циклів з невідомими числом повторень? 5. Як змінити код програми задачі для оператора Do While... Loop?

Завдання та порядок їх виконання

Завдання 1. Теоретичні відомості щодо створення додатків з циклом з лічильником

Циклічні алгоритми обробки економічної інформації представляють циклічні обчислювальні процеси. Циклічний обчислювальний процес – це такий процес оброблення інформації, для якого характерним є багаторазове виконання одного або кількох приписів алгоритму. Багато разів повторюванні процеси називають циклами, або повторенням. Розрізняють два види циклів: з відомим і невідомим числом повторень. Для циклів з відомим числом повторень застосовується оператор For....Next.

Синтаксис такого оператора такий:

ForІм’я змінної = Початкове значення змінної To Кінцеве значення змінної [Step крок на який змінюється значення змінної]

Оператори, що повторюються (тіло циклу)

Next

Ім’я змінної називають лічильником (індексом) циклу. Якщо оператор Step не вказано то крок зміни змінної буде дорівнювати 1. Цикл завершується тоді, коли значення лічильника  стає більшим, ніж його кінцеве значення. Для від’ємного кроку цикл завершується коли значення лічильника стає меншим, ніж його кінцеве значення. Цикл це є ітерація. Якщо при повтореннях змінюється не одна величина а дві (або більше), і при кожному значенні однієї величини інша величина «пробігає» всі свої значення, то для програмування таких циклічних процесів застосовуються вкладені цикли. Принцип роботи вкладеного циклу такий: при кожному значенні лічильника зовнішнього циклу А  лічильник внутрішнього циклу Б «пробігає» всі свої значення, при цьому при кожному значенні лічильника внутрішнього циклу Б виконується оператори, що повторюються.

Для негайного виходу із циклу використовується оператор Exit Do.

Завдання 2. Постановка задачі

Задача. Потрібно розрахувати сумарні витрати на рік (SV) на ремонт приміщення, якщо відомі витрати за кожний місяць (період) фінансового року (m_i). Сумарні витрати за рік розрахувати за формулою:  ,

де n – кількість місяців, протягом яких планується ремонтні роботи.

Обчислення провести з урахуванням таких умов:

·  Потрібно організувати циклічне введення у ПК даних про витрати на ремонт приміщення за кожний місяць фінансового року. Значення витрат за кожний місяць ввести за допомогою функції InputBox(“ Запрошення”, “Заголовок”).

·  Період проведення робіт (кількість місяців) задається користувачем ПК у діапазоні чисел від 1 до 12.

·  Результати роботи програми вивести у формі , що відображає чотири десятирічних знаки для цілої і два знаки для дробової частини числа.

Завдання 3. Побудова алгоритму рішення задачі

Побудуйте алгоритм рішення задачі у редакторі Word (рис. 1).  Збережіть у файлі ЛБР4VBA.doc у папці Група№Прізвище

Рисунок 1. Алгоритм рішення задачі

Завдання 4. Побудова інтерфейсу рішення задачі

У відкритому документі натисніть комбінацію клавіш Alt+F11.

Рисунок 2. Інтерфейс додатку

Відкрийте форму (Insert ►UserForm) та  розташуйте текстові поля (рис.2) знизу вгору: перше текстове поле (TextBox1) розташувати на формі (саме нижнє) для уведення кількості