У табл. 1 відзначено, що індекс людського розвитку враховує обсяги споживання матеріальних благ, систему охорони здоров'я й освіти. Якщо говорити про споживання матеріальних благ, то матеріали вибіркового соціальне - демографічного дослідження свідчать про те, що значна частина населення України не має можливості задовольнити першочергові потреби в продуктах харчування, оплаті житла, медичному обслуговуванні, придбанні одягу. Система охорони здоров'я України в останні роки знаходиться в кризовому стані, причому, безкоштовне медичне
обслуговування через недолік коштів постійно зменшується. Спостерігається також недолік медичного устаткування і медикаментів, кваліфікованого медичного персоналу. Як результат цього, а також через екологічні і соціальні причини, знижується фізичне і психічне здоров'я населення. Соціально-економічні умови, що склалися в Україні, не сприяють економічному функціонуванню системи освіти і її розвитку. Відбулося зниження рівня освіти. З'явився прошарок дітей, що не відвідують шкіл. Кризовий стан склався в системі початкової професійноє освіти. Скорочується кількість місць безкоштовної освіти у вищій школі.
Демографічні показники прямо зв'язані з економічними. Погіршення економічного становища країни веде до зростання смертності населення, зменшення народжуваності, зниження показників відтворення населення.
Протягом останніх десяти років трансформаційних перетворень в Україні спостерігається тенденція депопуляции населення - його кількість скоротилася майже на 3 млн. чол. (у 1991 р. українців нараховувалося 51,9 млн. чол., а в середині 2001 р. - тільки 49,2 млн. чол.) [9]. Характерним для зазначеного періоду є збільшення рік від року рівня смертності й зниження рівня народжуваності. Також зменшилася очікувана тривалість життя населення. У 1990 р. цей показник дорівнював 71 рік (у т.ч. чоловіків 66 років, жінок - 74), а в 2001р. - лише 68 років ( у т. ч. чоловіків 63 років, жінок - 74 роки). Крім того, українська нація може класифікуватися як старіюча. Кількість пенсіонерів у 2001 р. на 1,5 млн. чол. перевищувало аналогічний показник 1991 року, (відповідно 14,6 млн. і 13,1 млн.). Це свідчить про зменшення трудового потенціалу країни і зростаюче економічне навантаження на працююче населення.
Питання про стан ринку праці став однією з основних проблем соціальної економіки України. Основні показники стану ринку праці в 1999 - 2002 р. приведені в табл. 4 [12].
Таблиця 4
Основні показники стану ринку праці України
Показники |
1999 рік |
2000 рік |
2001 рік |
2002 рік |
Чисельність працівників у віці 1 5 - 70 років, зайнятих економічною діяльністю ( у середньому за рік), млн. чол. |
20,05 |
20,42 |
20,4 |
20,8 |
у тому числі: |
||||
працюючі за найманням |
18,35 |
18,40 |
16,8 |
16,5 |
працюючі не за найманням |
1,70 |
2,02 |
3,6 |
4,3 |
Рівень зайнятості населення у віці 1 5 - 70 |
54,9 |
56,1 |
55,7 |
56,8 |
років ( у середньому за рік), % |
||||
Рівень зайнятості населення працездатного |
64,0 |
64,7 |
64,3 |
65,8 |
віку ( у середньому за рік), % |
||||
Чисельність безробітних, визначена за |
2,70 |
2,71 |
2,65 |
2,47 |
методологією МОП, млн. чол. |
||||
Рівень безробіття, визначений за |
11,9 |
11,7 |
11,2 |
10,6 |
методологією МОП, % |
||||
Чисельність зареєстрованих безробітних ( |
1Д7 |
1,15 |
1,08 |
1,07 |
на кінець року), млн. чол. |
||||
Рівень зареєстрованого безробіття |
4,3 |
4,22 |
3,68 |
3,89 |
працездатного віку (на кінець року), % |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.