Соціально-економічні показники України. Основні проблеми соціальної економіки України і шляхи вирішення, страница 3

У табл. 1 відзначено, що індекс людського розвитку враховує обсяги споживання матеріальних благ, систему охорони здоров'я й освіти. Якщо говорити про споживання матеріальних благ, то матеріали вибіркового соціальне - демографічного дослідження свідчать про те, що значна частина населення України не має можливості задовольнити першочергові потреби в продуктах харчування, оплаті житла, медичному обслуговуванні, придбанні одягу. Система охорони здоров'я України в останні роки знаходиться в кризовому стані, причому, безкоштовне медичне

обслуговування через недолік коштів постійно зменшується. Спостерігається також недолік медичного устаткування і медикаментів, кваліфікованого медичного персоналу. Як результат цього, а також через екологічні і соціальні причини, знижується фізичне і психічне здоров'я населення. Соціально-економічні умови, що склалися в Україні, не сприяють економічному функціонуванню системи освіти і її розвитку. Відбулося зниження рівня освіти. З'явився прошарок дітей, що не відвідують шкіл. Кризовий стан склався в системі початкової професійноє освіти. Скорочується кількість місць безкоштовної освіти у вищій школі.

Демографічні показники прямо зв'язані з економічними. Погіршення економічного становища країни веде до зростання смертності населення, зменшення народжуваності, зниження показників відтворення населення.

Протягом останніх десяти років трансформаційних перетворень в Україні спостерігається тенденція депопуляции населення - його кількість скоротилася майже на 3 млн. чол. (у 1991 р. українців нараховувалося 51,9 млн. чол., а в середині 2001 р. - тільки 49,2 млн. чол.) [9]. Характерним для зазначеного періоду є збільшення рік від року рівня смертності й зниження рівня народжуваності. Також зменшилася очікувана тривалість життя населення. У 1990 р. цей показник дорівнював 71 рік (у т.ч. чоловіків 66 років, жінок - 74), а в 2001р. - лише 68 років ( у т. ч. чоловіків 63 років, жінок - 74 роки). Крім того, українська нація може класифікуватися як старіюча. Кількість пенсіонерів у 2001 р. на 1,5 млн. чол. перевищувало аналогічний показник 1991 року, (відповідно 14,6 млн. і 13,1 млн.). Це свідчить про зменшення трудового потенціалу країни і зростаюче економічне навантаження на працююче населення.

Питання про стан ринку праці став однією з основних проблем соціальної економіки України. Основні показники стану ринку праці в 1999 - 2002 р. приведені в табл. 4 [12].

Таблиця 4

Основні показники стану ринку праці України

Показники

1999 рік

2000 рік

2001 рік

2002 рік

Чисельність працівників у віці 1 5 - 70 років, зайнятих економічною діяльністю ( у середньому за рік), млн. чол.

20,05

20,42

20,4

20,8

у тому числі:

працюючі за найманням

18,35

18,40

16,8

16,5

працюючі не за найманням

1,70

2,02

3,6

4,3

Рівень зайнятості населення у віці 1 5 - 70

54,9

56,1

55,7

56,8

років ( у середньому за рік), %

Рівень зайнятості населення працездатного

64,0

64,7

64,3

65,8

віку ( у середньому за рік), %

Чисельність безробітних, визначена за

2,70

2,71

2,65

2,47

методологією МОП, млн. чол.

Рівень безробіття, визначений за

11,9

11,7

11,2

10,6

методологією МОП, %

Чисельність зареєстрованих безробітних (

1Д7

1,15

1,08

1,07

на кінець року), млн. чол.

Рівень зареєстрованого безробіття

4,3

4,22

3,68

3,89

працездатного віку (на кінець року), %