Маркетинг, орієнтований на угоду, – це частина більш широкого поняття маркетингу відносин. Крім висновку короткочасних угод, продавець зацікавлений у довгострокових відносинах зі своїми клієнтами, дистриб'юторами, дилерами і постачальниками. Продавець повинний будувати міцні економічні і суспільні зв'язки, обіцяючи високоякісні товари, відмінне обслуговування і прийнятні ціни і постійно виконуючи обіцяне. Мети маркетингу перетерпіли істотні зміни: від прагнення дістати максимальний прибуток від кожної окремої угоди до створення максимально взаємовигідних відносин зі споживачами й іншими зацікавленими особами. Кожне підприємство прагне створити особливий актив за назвою маркетингова мережа. Маркетингова мережа складається із самої компанії і навколишніх її учасників ринку. До цих учасників відносяться споживачі, персонал, постачальники, дистриб'юторі, роздрібні торговці, рекламні агентства. Компанія будує з ними взаємовигідні ділові відносини. Усе більше значення приділяється не конкуренції між компаніями, а конкуренції між маркетинговими мережами.
Від поняття обміну логічно перейти до поняття ринку. Ринок – це сукупність уже наявних і потенційних покупців товару. Ці покупці мають загальні чи нестатки запити, що можуть бути задоволені за допомогою обміну. Таким чином, розмір ринку залежить від кількості покупців, що випробують необхідність у якомусь продукті, що має ресурси для здійснення обміну і бажання запропонувати ці ресурси в обмін на потрібний їм продукт.
Споконвічно термін "ринок" означав місце, де покупці і продавці могли робити обмін своїми. Економісти використовують термін "ринок", маючи у виді сукупність покупців і продавців, що здійснюють операції по купівлі-продажу товарів визначеного типу; існує, наприклад, ринок чи нерухомості ринок зернових. Фахівці з маркетингу, однак, розглядають продавців як представників виробництва, а покупців – як представників ринку. Продавців і покупців з'єднують чотири потоки: продавці поставляють на ринок товари, послуги і повідомлення; замість вони одержують від покупців гроші й інформацію. Внутрішній цикл показує обмін грошей на товар; зовнішній цикл показує обмін інформацією.
Сучасна економіка заснована на поділі праці, при якому кожен виробник спеціалізується на виробництві деякого товару, одержує за нього гроші і на них купує все необхідне для виробництва. Отже, сучасна економіка складається з безлічі ринків. Виробник звертається до ринку ресурсів (ринок сировини, ринок праці, валютний ринок), здобуває ресурси, перетворює їх у товари і послуги, продає посереднику, а той продає їх споживачу. Споживач продає свою працю й одержує за нього зарплату, що витрачає на оплату товарів і послуг. Держава теж бере участь у ринкових відносинах, при цьому грає відразу кілька важливих ролей. Воно купує товари на ринках ресурсів, виробників і посередників; воно їм платить; воно збирає податки з цих ринків (включаючи ринок споживачів); воно забезпечує необхідні суспільні послуги (роби державними установами і підприємствами суспільного призначення). Таким чином, економіка кожної країни й економіка усього світу являє собою - складний комплекс ринків, що зв'язані між собою процесами обміну.
У розвитих країнах ринок сприймається не тільки як місце, де дійсне зустрічаються продавець і покупець. Завдяки сучасним засобам комунікації і транспортування, торговець може вільно рекламувати свій товар увечері по телевізору, приймати замовлення від тисячі споживачів по телефону, відправляти товари поштою на наступний же день, не вступаючи у фізичний контакт із покупцями.
У бізнесі термін "ринок" використовується для позначення групи споживачів, об'єднаних по якійсь ознаці.
Споживач – це людин, що є потенційним покупцем чи товару послуги. Кінцевий споживач купує і споживає чи товар послугу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.