Податкові відносини між державою та платниками податків

Онишко С.В*

ПОДАТКОВІ ВІДНОСИНИ МІЖ ДЕРЖАВОЮ ТА ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ

Хоча турбота про бюджет є завданням кожного громадянина, щорічно бюджет недораховує значних сум через несвоєчасну та неповну сплату по­датків. За визнанням Президента України, податкові органи збирають тільки половину податків. Так, у 1996 р., незважаючи на відстрочки, надані відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 1996 рік" та Постано­ви Верховної Ради України від 4 жовтня 1996 р. № 408 "Про ситуацію в агро­промисловому комплексі України" на суму понад 1,5 млрд. грн., а також вжиті Державною податковою адміністрацією заходи щодо стягнення в безспірному порядку несвоєчасно внесених платежів, заборгованість із податків протягом року зросла в 2,5 раза і становила 4,5% загальних річних надходжень.

У цілому динаміка затверджених і фактичних бюджетних доходів у ВВП представлена у таблиці

.

Таблиця. Співвідношення ВВП, доходів зведеного бюджету та податків.

Подібні проблеми наявні і в країнах із розвинутим ринковим господарством. Звісна річ, що ні за будь-яких суспільних формацій податки не можуть до кінця і повною мірою задовольнити усіх, оскільки вони, як правило, без-еквівалентне та обов'язкове вилучення частини доходів суб'єктів господарю­вання та окремих громадян. Податки скрізь і завжди сплачуються без задо ведення, і збирати їх повністю ніколи не вдається. Однак у розвинутих країнах уже знайдені досить ефективні методи вирішення цих проблем, В основі їх — досягнення розумної збалансованості у взаємовідносинах між цержавою та платниками податків.

В Україні, на жаль, сьогодні так проблема не вирішується. І хоча голова ДПА М.Я. Азаров як головну мету підпорядкованого йому відомства визна-

______________________________________________________________________________

Таблиця складена на підставі даних: Економіка України. — 1996. — № П.— С. 34; Тенденції української економіки. — 1997. — Вересень. — С. 46—47.

_______________________________________________________________________________

чає і партнерство між державою та платниками податків, поширенішою є думка, яку висловив віце-прем'єр-міністр С.Тигипко, що "сьогодні по­датківці більше працюють у напрямку стягнення штрафів, а не допомоги підприємцям", хоча і запевнив: "вони вже можуть це робити і робитимуть"".

Вражаючі масштаби несплати та приховування прибутків, що відомі і пе­ресічному громадянинові, розцінюються насамперед як результат недостат­нього рівня податкового контролю та здатності податкових структур збирати податки. Безумовно, податковий контроль — надзвичайно важливий елемент податкової системи, конкретний механізм реалізації функцій податків, в пер­шу чергу фіскальної. Його становлення, яке певною мірою триває і нині, проходить у складних умовах, що відобразилося в організації та дієвості конт­ролю. Однак попри всі недоліки та перешкоди було б невиправданим прини­зити його значення і вплив на різноманітні сторони економічного розвитку.

Внаслідок реорганізації податкової служби у 1996 р. лише за три перших місяці 1997 р. податковими органами було перевірено понад 25% загальної кількості підприємств, установ і організацій, що на 1,8% перевищувало ана­логічні показники 1996 р. При цьому на 5% була більшою кількість підприємств, на яких виявлено порушення. Загальна сума донарахувань у ре­зультаті перевірок перевищила 500 млн. грн. За 8 місяців 1997 р. до консо­лідованого бюджету України надійшло завдяки активності податкових ор­ганів 13,6 млрд. грн.

Поділяючи думку, що далеко не всі резерви податкового контролю ви­користані, слід зазначити, що його ефективність передусім визначається рівнем зрілості та умовами функціонування податкової політики. Тому мас­штаби несплати податків та приховування доходів оголюють негативні, а ча­сом і загрозливі тенденції не стільки у сфері податкового контролю, скільки в економічній політиці взагалі та сформованій на її принципах податковій системі зокрема. Про це свідчить хоча б такий приклад. Фактичні надход­ження до бюджету в загальній сумі донарахувань у результаті перевірок у І кварталі 1997 р. становили лише 37,7%, а серед найбільших платників по­датків, які традиційно є основними наповнювачами державного бюджету, тільки 26,6%. Основна причина такого стану — відсутність коштів на розра­хункових рахунках боржників та їхніх дебіторів.