Глибокі якісні зміни у розвитку міжнародного поділу праці, які стались у 1980-х — на початку 90-х pp., викликано новим етапом НТР, подальшими процесами глобалізації економічної системи виробництва. Цьому активно сприяє формування постіндустріальних структур виробництва, вдосконалення систем транспорту і телезв'язку, посилення міграції промислового капіталу, робочої сили, всебічний розвиток вертикальної інтеграції, створення
311
спільних підприємств, широке залучення в міжнародний бізнес малих і середніх фірм, на долю яких тепер випадає майже 40 % зовнішньоторговельних операцій. Принципово нові аспекти у розвитку міжнародного поділу праці відкрилися і в зв'язку з процесом інтеграції у структуру світової економіки господарств країн, що входили до СРСР, Китаю, Центральної та Східної Європи.
Загальний зміст нових процесів у міжнародному поділі праці останнього десятиріччя зводиться ось до чого. По-перше, пріоритетного значення набули спеціалізація і кооперування виробництва наукомісткої продукції, високі технології, нові види виробничих матеріалів. Це спричинило процес деіндустріалізації промислове розвинутих країн — скорочення в їхніх структурах виробництв базових галузей. Відповідно до цього на світовому ринку з'явилася тенденція до зниження попиту на сировинні ресурси. Запровадження енерго- і матеріалозберігальних технологій привело в розвинутих капіталістичних країнах до скорочення на початку 1990-х pp. споживання нафти на одиницю валового національного продукту майже на ЗО % порівняно з серединою 1970-х pp.
По-друге, фундаментальні зміни в міжнародному поділі праці пов'язані з бурхливим розвитком спеціалізації у сфері виробництва науково-технічних знань та інформації. Нині жодній країні не під силу проводити дослідження в усіх галузях науки і техніки. Тому виник та інтенсивно розвивається міжнародний ринок науково-технічних знань — це торгівля ліцензіями, науковою інформацією, “ноу-хау”, науково-технічними консультаціями, програмами-моделями, науковими та іншими видами інтелектуального обміну.
По-третє, надзвичайно важливим структурним елементом міжнародного поділу праці стала інтернаціоналізація сфери послуг. Продаж послуг чимраз тісніше переплітається з виробництвом і збутом товарів, експортом капіталу, інтелектуальним обміном. Чолову роль у процесі інтернаціоналізації сфери послуг відіграють транснаціональні корпорації, понад 50 % закордонних філіалів яких займаються вказаним видом економічної діяльності. Лідером у цьому є монополії США. Тепер послуги складають майже третину експорту США. Офіційна американська статистика включає сюди транспортні й торговельні послуги, воєнні угоди, прибутки від продажу інформації тощо. В цій сфері вирізняється торгівля фінансовими
312
послугами (кредити, приймання депозитів, оплата чеків, лізинг, емісія кредитних карток і т.ін.).
У зв'язку з інтенсивним розвитком міжнародного поділу праці виникає цілком правомірне питання: що визначає можливості його подальшого поглиблення? Природно, що підвалиною цього розвитку є вдосконалення
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.