Конспект книги "Теорія грошей": Розділ V. Гроші та світова економіка

Глибокі якісні зміни у розвитку міжнародного поділу праці, які стались у 1980-х — на початку 90-х pp., ви­кликано новим етапом НТР, подальшими процесами гло­балізації економічної системи виробництва. Цьому активно сприяє формування постіндустріальних структур вироб­ництва, вдосконалення систем транспорту і телезв'язку, посилення міграції промислового капіталу, робочої сили, всебічний розвиток вертикальної інтеграції, створення

311

спільних підприємств, широке залучення в міжнародний бізнес малих і середніх фірм, на долю яких тепер випадає майже 40 % зовнішньоторговельних операцій. Принципово нові аспекти у розвитку міжнародного поділу праці від­крилися і в зв'язку з процесом інтеграції у структуру світової економіки господарств країн, що входили до СРСР, Китаю, Центральної та Східної Європи.

Загальний зміст нових процесів у міжнародному поділі праці останнього десятиріччя зводиться ось до чого. По-перше, пріоритетного значення набули спеціалізація і ко­оперування виробництва наукомісткої продукції, високі технології, нові види виробничих матеріалів. Це спричи­нило процес деіндустріалізації промислове розвинутих країн — скорочення в їхніх структурах виробництв ба­зових галузей. Відповідно до цього на світовому ринку з'явилася тенденція до зниження попиту на сировинні ресурси. Запровадження енерго- і матеріалозберігальних технологій привело в розвинутих капіталістичних країнах до скорочення на початку 1990-х pp. споживання нафти на одиницю валового національного продукту майже на ЗО % порівняно з серединою 1970-х pp.

По-друге, фундаментальні зміни в міжнародному по­ділі праці пов'язані з бурхливим розвитком спеціалізації у сфері виробництва науково-технічних знань та інфор­мації. Нині жодній країні не під силу проводити до­слідження в усіх галузях науки і техніки. Тому виник та інтенсивно розвивається міжнародний ринок науково-технічних знань — це торгівля ліцензіями, науковою ін­формацією, “ноу-хау”, науково-технічними консультаці­ями, програмами-моделями, науковими та іншими видами інтелектуального обміну.

По-третє, надзвичайно важливим структурним елемен­том міжнародного поділу праці стала інтернаціоналізація сфери послуг. Продаж послуг чимраз тісніше перепліта­ється з виробництвом і збутом товарів, експортом капі­талу, інтелектуальним обміном. Чолову роль у процесі інтернаціоналізації сфери послуг відіграють транснаціо­нальні корпорації, понад 50 % закордонних філіалів яких займаються вказаним видом економічної діяльності. Лі­дером у цьому є монополії США. Тепер послуги складають майже третину експорту США. Офіційна американська статистика включає сюди транспортні й торговельні по­слуги, воєнні угоди, прибутки від продажу інформації тощо. В цій сфері вирізняється торгівля фінансовими

312

послугами (кредити, приймання депозитів, оплата чеків, лізинг, емісія кредитних карток і т.ін.).

У зв'язку з інтенсивним розвитком міжнародного поділу праці виникає цілком правомірне питання: що визначає можливості його подальшого поглиблення? Природно, що підвалиною цього розвитку є вдосконалення