Державне регулювання та розвиток підприємств

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ

УДК 338.242.4

Куркін М.В.

пошукувач ХДЕУ

Функціонування сучасного ринкового механізму проходить на підставі співсполучення та взаємодії як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників. Фізичні та юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності — здійснюють інвестиції та укладають комерційні угоди, виходячи із власних міркувань. Разом із тим ця "свобода економічного вибору" за таких умов визначається та обмежується існуючими економічними, соціальними та правовими відносинами, які по відношенню до суб’єктів господарювання є об’єктивними та зовнішніми.

Об’єктивною по відношенню до підприємства (в усякому разі зовнішньою) є і діяльність держави по впливу на економічні процеси. Ця діяльність у сучасних умовах є важливою самостійною частиною ринкового механізму. До того ж мова йде про одну з ключових проблем економічної теорії та практики господарської діяльності.

Поряд із першорядними політичними, держава виконує і економічні функції, які, в залежності від сьогоденної мети та національних умов, коливаються від політики "невтручання" в економічні процеси до повного одержавлення усіх фаз суспільного відтворення.

Тривалий час держава в країнах з ринковою економікою обмежувала свою економічну політику, головним чином, захистом існуючих відносин власності. Істотні зміни у цьому відношенні мали місце у зв’язку з так званою Великою депресією 1929‑1933 років. Для запобігання її наслідків та подібних катастрофічних криз держава в індустріальних країнах Заходу почала активне втручання в процеси, що проходять в економіці. Теоретичною основою цієї політики стали насамперед наукові уявлення та практичні рекомендації Дж. Кейнса.

Зараз в країнах з розвинутою ринковою економікою держава, звичайно з урахуванням національних особливостей, здійснює вплив на господарські процеси у двох основних напрямках. З одного боку, це в значній мірі безпосереднє керівництво діяльністю підприємств, які є державною власністю. З другого — держава здійснює, як правило, економічний вплив на умови функціонування приватних комерційних підприємств. З цією метою використовуються такі методи, як регулювання рівня ставок банківського відсотка, підвищення або зниження рівня оподаткування, активна митна політика, прямі субсидії окремих галузей економіки та підприємств тощо.

В багатьох країнах ці заходи становлять невід’ємну частину загальнодержавних програм або індикативних планів. Такі плани організують та спрямовують діяльність держави, яка за допомогою переважно економічних важелів стимулює виробників або запобігає "перегріву" економіки, сприяє укріпленню позицій національних фірм на внутрішньому та зовнішньому ринках і, що особливо важливо, запобігає різкому коливанню ринкової кон’юнктури.

Послідовна політика держави у сфері впливу на економіку, як показує досвід розвинутих країн, є важливою передумовою ефективного функціонування сучасного ринкового механізму та первинних ланок суспільного виробництва в ньому. Разом з тим це одна з характерних рис сучасної ринкової економіки і особливо її соціально спрямованої форми.

На формування та функціонування ринкового механізму в нашій країні, що забезпечував би гармонійний розвиток національних підприємств, відбивається певна непослідовність економічної політики держави. За час, що пройшов з моменту проголошення суверенітету України, держава декілька разів вносила корективи у свою економічну політику, що докорінно змінювала саму сутність перетворень, що відбуваються. Затягнуто і процес формування правових основ функціонування економіки, а низка законів, які регламентують правове поле господарської діяльності, неодноразово переглядалась. Нарікання значної частини практичних працівників викликає політика держави у галузі податкового обкладення, регулювання облікової ставки Національного банку, субсидування виробництва, зовнішньо-економічних зв’язків тощо.

Ще в ході економічної реформи, розпочатої в середині 80-х років, були здійснені заходи щодо розширення прав підприємств по розпорядженню продукцією, яку вони виробляють. Стосовно цього в економічній літературі виникла тривала дискусія з питань можливості співіснування плану і ринку. Кінець обговорення цієї проблеми був пов’язаний з початком переходу до ринкової економіки у постсоціалістичних країнах. Але питання про роль державного регулювання, його зміст та напрямки в умовах планування ринкових відносин залишилось.

Зараз в Україні здійснюються заходи по подоланню кризових явищ в економіці, в тому числі і тих, що пов’язані з процесом активізації комерційної діяльності підприємств.

Це зокрема:

·заходи по обмеженню інфляційних процесів;

·розблокування взаємної заборгованості та оздоровлення фінансового стану підприємств;

·перегляд податкової політики у напрямку формування її стимулюючої ролі;

·оздоровлення та подолання необгрунтованості бюджетного дефіциту;

·відбудування практики розробки та здійснення індикативних планів економічного та соціального розвитку;

·удосконалення організації та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, посилення боротьби проти усіх видів економічних злочинів;

·укріплення виконавчої дисципліни в усіх ланках державного апарату, пов’язаних з господарською діяльністю, тощо.

Комплекс цих заходів повинен позитивно вплинути на функціонування усієї нашої економічної системи і кожного з її структурних підрозділів. Загальний результат, насамперед, залежить від створення сприятливих умов для переходу від звуженого до розширеного відтворення виробничих підприємств.

____________

Література: 1. Україна: клімат навколо прямих іноземних інвестицій. Економічний аналіз. //Закон і бізнес. — 1994. — №17. — С. 4. 2. Михасюк І. Державна диктатура — умова реалізації ринкових реформ в Україні. //Урядовий кур'єр. — 1995. — №37. — 5 с.

Автор

Завідуючий кафедрою

Науковий керівник