Гроші та кредит: Навчальний посібник. Глава 6. Цінні папери і фондова біржа

закінчується виплатою курсової різниці без передачі цін­них паперів.

Строкові угоди є універсальними. Вони дозволяють біржо­вим торговцям “грати” на підвищення і на зниження курсу цінних паперів. Біржові торговці, які “грають” на понижен­ня курсу, укладають до встановленого строку так звані фік­тивні продажі. Вони продають цінні папери, яких не мають на момент укладання угоди. Торговці сподіваються, що не­задовго до закінчення строку угоди вони зможуть купити цінні папери за нижчим курсом, ніж ціна, встановлена у

176

договорі строкової угоди, і таким чином одержати курсову різницю. Біржові торговці, які “грають” на підвищення кур­су, купують цінні папери на час очікування підвищення курсу. Вони сподіваються, що зможуть їх продати згодом за вищу ціну, ніж та, яка зафіксована у договорі угоди.

Різновидом біржових угод є арбітражні угоди. Мета їх полягає в одержанні доходу у зв'язку з різницею у курсах цінних паперів на різних біржах. Покупець купує папери на біржі, де курс нижчий, і продає на біржі, де курс цих паперів вищий. Фондовий арбітраж викликає попит на цін­ні папери на біржах з нижчим курсом і збільшення їх про­позиції на біржах з вищим курсом. У результаті відбува­ється вирівнювання курсів цінних паперів на різних біржах.

            § 4. Формування ринку цінних паперів в Україні

Ринок як систему економічних відносин не можна ство­рити за допомогою декрету. Для формування ринку цінних паперів необхідні певні передумови. Найбільш важливі еко­номічні передумови — це роздержавлення і приватизація підприємств, створення товарного ринку, стабілізація гро­шового обігу.

Основою формування ринку цінних паперів є розробка правової бази і механізму державного регулювання проце­сів випуску та обігу цінних паперів.

Правовою основою, що узаконює створення в Україні акціонерних товариств, визначає порядок їх діяльності, а також основне коло фінансових інструментів, є Закон Ук­раїни про господарські товариства, прийнятий Верховною Радою у 1991 р.

Важливим елементом формування ринку цінних паперів є створення його інституціональної структури, яка забез­печує діяльність первинного та вторинного ринків цінних паперів. Організація цих ринків передбачає створення спе­ціалізованих інвестиційних компаній і банків, брокерських фірм, консультаційно-посередницьких, аудиторських фірм, організацію фондових бірж, аукціонів.

Обов'язковою умовою формування ринку цінних паперів є наявність досить широкого їх набору. Зараз в Україні в обігу перебуває порівняно мало цінних паперів. Це — на­самперед державні цінні папери.

Цінні папери підприємств та організацій поки що не­численні. Це — головним чином акції трудових колективів та підприємств. Вони не є акціями у загальноприйнятому

177

розумінні даного виду цінних паперів, тому що не дають інвесторам права власності. Ці акції —своєрідне свідчення про вклад власних коштів вкладника (інвестора) в якусь справу, що дає право на одержання доходу.

В Україні умови і порядок випуску цінних паперів, а гакож посередницьку діяльнісіь в організації обігу цінних паперів регламентує Закон України про цінні папери і фон­дову біржу, який Верховна Рада прийняла 18 червня 1991 р. Згідно з цим законом в Україні можуть випускатися та обертатися такі види цінних паперів: акції, державні облі­гації й облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі. Законодавство більшості країн відносить до цінних паперів тільки акції та облігації, тобто