Гроші та кредит: Навчальний посібник. Глава 5. Необхідність та суть кредиту

Поступово кожна з форм кредиту стала займати належне тільки їй міс­це, що, безумовно, підвищує роль кредиту у розвитку сус­пільного відтворення.

Межі кредиту також поділяються на зовнішні та внут­рішні. Зовнішня (міжкатегорійна) межа кредиту являє со­бою якісне відособлення кредитних відносин від усіх інших. Зокрема, вона відображає розмежування кредиту з фінан­сами, грошима та іншими категоріями. Але зовнішня межа кредиту має й кількісну характеристику, яка визначається співвідношенням між потребами народного господарства в ньому та можливістю його надання. Внутрішня межа кре­диту визначає співвідношення між різними формами та ви­дами кредиту, котре складається під впливом причин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру.

Зовнішні та внутрішні межі кредиту взаємозв'язані. На­приклад, якщо умови надання банківського кредиту будуть досить жорсткі, то збільшиться попит і надання міжгоспо­дарського кредиту. Це необхідно враховувати при визначен­ні меж кожного із названих кредитів.

Надмірне залучення банківського кредиту до покриття дефіциту державного бюджету (трансформація банківсько­го кредиту в державний) може призвести до загострення ін­фляції, оскільки значна частина коштів бюджету спрямо­вується на виплату заробітної плати, інші виплати праців­никам бюджетних установ, що безпосередньо не випускають продукції та не надають послуг населенню, котрі слугували

141

б для збалансування товарної та грошової маси в обігу. Тому і тут мають бути економічно обгрунтовані межі кре­диту.

Оскільки гроші випускаються в обіг на основі кредиту, а пропорції між зростанням грошової і товарної маси є най­важливішими, основною повинна бути пропорція між дина­мікою збільшення сукупного суспільного продукту і націо­нального доходу, з одного боку, та темпами росту банківсь­кого кредиту за рахунок емітованих пасивів — з другого. Таким чином, має бути чітко визначена межа так званої депозитної емісії.

Однак треба мати на увазі, що обсяги кредиту визнача­ються в цілому не тільки зростанням виробництва сукуп­ного суспільного продукту і національного доходу, їх роз­поділом, обліком і споживанням, а й іншими, специфічними факторами. Тому співвідношення між темпами зростання сукупного суспільного продукту і кредиту для визначення меж останнього можна вважати приблизним, орієнтовним показником.

В умовах адміністративно-командної системи досить ши­роко застосовувався безповоротний перерозподіл коштів між суб'єктами господарювання як через державний бюд­жет, так і безпосередньо. Тому були обмежені міжгосподар­ський кредит (особливо комерційний), а також державний. І лише відмова від безповоротного перерозподілу коштів викликала певну трансформацію форм і видів кредиту. Так, дозвіл на надання міжгосподарського кредиту певною мі­рою впливає на витіснення банківського кредиту з оборот­них, а іноді і з основних коштів підприємств. В умовах, ко­ли почнуть обертатися векселі, цей процес значно приско­риться. Зменшення безповоротного вилучення коштів у під­приємств зумовило значне зростання державного кредиту поки що за рахунок збільшення державного боргу банкам, особливо Національному банку. Коли ж буде досягнута сталість грошей і підвищиться довіра