Завершуючи відповідь, варто назвати випадки, коли скорочений запис слів і словосполучень у ділових текстах є бажаним і необхідним, а коли - неприпустимим.
5. Наступне питання, яке розглядатиметься на практичному занятті, являє собою важливу проблему, що стосується як загальних правил, так і етикету ділового письмового спілкування. Дотримання правил переносу слів і словосполучень, які чітко регламентовані нормами правопису,сприяє точності в передачі змісту документа. Розкриваючи це питання, слід назвати орфографічні й технічні правила переносу слів у писемних текстах. Орфогорафічні правила мають бути відомими ще з середньої школи, але за сучасними нормами правопису вони трохи змінилися. Зокрема, що частина слів переносяться з одного рядка в другий за складами, та не можна:
- розривати буквосполучення –дж-, -дз-, які позначають один звук;
- відокремлювати апостроф чи м’який знак від попередньої літери та переносити на інший рядок;
- розривати односкладові префікси;
- відривати першу літеру від кореня;
- розривати абревіатуру та відокремлювати від них цифри;
- розривати графічні скорочення;
- переносити закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс;
- розривати числівники;
- розділяти сполучення йо, ьо;
- переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужки або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки;
- розривати прізвища з ініціалами.
Завершуючи розгляд цього питання, потрібно зазначити, що в умовах подальшої комп’ютеризації діловодство проблема правильно оформленого переносу слів у текстах залишається актуальною.
ТЕМА2.Особливості вживання частин мови в офіційно-діловому стилі
План заняття
1.Особливості використання іменників у ділових паперах.
2.Особливості використання прикметників у ділових паперах.
3.Особливості використання займенників у ділових паперах.
4.Особливості використання числівників у ділових паперах.
5.Особливості використання дієслів у ділових паперах.
6.Особливості використання службових частин мови у ділових паперах.
Література
1. Ачилова В.П.,Прадід Ю.Ф. Українське ділове мовлення:Навчальний посібник/ За ред. акад. АНВШ України Прадіда Ю.Ф.- Сімферополь: Доля, 2003.
2. Зубков М.Г. Мова ділових паперів:Комплексний довідник. - Харків,1999.
3. Нелюба А.М.Теорія і практика ділової мови. - Харків,1997.
Український правопис. - К.,1999.
4. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. - К., 1998.
Методичні рекомендації
Підготовку до другого практичного заняття слід розпочати з повторення відомостей про частини мови, засвоєних у середній школі. Морфологія: самостійні й службові частини мови,іменник (рід, число, відмінок, власні, загальні, абстрактні, конкретні, збірні, відміна); прикметник (якісний, відносний, присвійний, ступені порівняння, відмінювання); числівник (кількісний, порядковий, відмінювання); займенник (розряди, відмінювання); дієслово (способи, вид, стан, час, форми дієслова: неозначена, безособова, дієприкметник, дієприслівник); сполучник,прийменник, частка (правопис).
1.Готуючись до першого питання, слід більше уваги приділити проблемам, які пов’язані з іменником при використанні в офіційно- діловому стилі:
- правопис прізвищ, імен, імен по батькові;
- вживання іменників ввічливості при офіційному звертанні до людини;
- вживання закінчення іменника чоловічого роду у родовому відмінку однини залежно від їх значень (-а,-я,-у,-ю);
- при вказуванні адресата документа вживання закінчень давального відмінку чоловічого роду –ові,-еві;
- вживання кличного відмінку при звертанні;
- вживання іменників на означення статусу, професій, посад, звань (у більшості випадків) у чоловічому роді;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.