Облік руху основних фондів

використовуваний на капітальне інвестування, включаються до складу фінансових витрат, незалежно від строку введення в експлуатацію об’єкта основних засобів, придбаного або спорудженого за рахунок таких кредитів.

Якщо прийнято рішення про переведення матеріального активу зі складу оборотних ак­тивів (готова продукція, товари) до складу не­оборотних активів — основних засобів, первіс­ною вартістю такого об'єкта основних засобів буде собівартість переведеного матеріального активу. У свою чергу собівартість переведеного матеріального активу до складу основних засобів визначається відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” для товарів і відповідно до П(С)БО 16 “Витрати” для готової продукції.

Порядок формування первісної вартості об’єктів основних засобів, отриманих у рамках бартерних договорів, залежить від виду обмінної операції: обмін на подібний об'єкт і обмін на неподібний об'єкт.

Подібними об’єктами  вважаються об'єкти, що мають однакову функціональну належність з об’єктом, отриманим в результаті обміну. До таких можна віднести об'єкти основних засобів, що за своїми технічними характеристиками відносяться до однієї з 9 груп, до якої належить отриманий об’єкт основних засобів у результаті обміну подібними об’єктами. Крім того, подібні об'єкти повинні мати однакову справедливу вартість.

Окремо слід зупинитися  на визначенні справедливої вартості об’єктів основних засобів. На жаль, у П(С)БО 7 не дано зазначення справедливої вартості стосовно об'єктів основних за­собів. Тому ми вдамося до єдиного визначення справедливої вартості наведеного в П(С)БО 19 “Об'єднання підприємств”. Під справедливою вартістю розуміється сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сто­ронами. Що стосується характеристики сторін, то можна стверджувати, що особи, які уклали договір про обмін активів, є обізнаними, зацікав­леними і незалежними сторонами.

Складніше виглядає ситуація з визначенням суми, за якою може бути здійснено обмін ак­тивів — ніякої інформації щодо цього П(С)БО 7 не містить. Нічого не залишається, як застосу­вати інформацію про справедливу вартість, викладену в додатку до П(С)БО 19.

Так, для основних засобів визначено, що справедливою вартістю є:

— для будівель та землі — ринкова вартість;

—  для машин та устаткування — ринкова вартість. У разі відсутності

 таких даних — відновлювальна вартість (сучасна вартість придбання) за вирахуванням зносу;

—  для інших об'єктів основних засобів — відновлювальна вартість

(сучасна вартість при­дбання) за вирахуванням зносу.

Отже, ми маємо таку інформацію про визнан­ня обміну як обміну