Проектування столярного цеху в м. Суми, страница 12

При ущільненні грунту котками товщина шару має бути не менша ніж ЗО см, а відстань між котками — понад 20 м.

Вибираючи грунт за допомогою бадей, треба ро­бити захисні навіси-козирки для оберігання робіт­ників. Одностороннє засипання пазух у свіжовикладених підпірних стін і фундаментів допускається після здійснення заходів, що забезпечують надійність кон­струкцій при даних роботах.

Техніка безпеки під час покрівельних робіт:

Основними причинами травматизму покрівельників є падіння з висоти, опіки гарячою смолою, порізання рук покрівельною сталлю, удари по руках молотком. Виконувати ці роботи можна лише після перевірки виконробом, майстром разом з бригадиром надійності несучих конструкцій покрівлі і огорож. При похилах покрівлі більш як 20° робітники застосовують за­побіжні пояси і надійно закріплені трапи завширшки не менш як 0,3 м з поперечними планками для упи­рання ніг. Розміщувати матеріали на покрівлі можна тільки у відведених проектом місцях, для чого при­значені переносні майданчики.

Під час перерв інструменти та матеріали закріп­люють або прибирають з покрівель. Елементи покрівлі і окремі деталі подають уже заготовленими. Не мож­на працювати на даху під час голольоду, туманів, гро­зи та вітру швидкістю понад 15 м/с. При виконанні робіт на м'яких покрівлях з рулонних матеріалів на мастиках та ізоляційних робіт покрівельників захища­ють від дії шкідливих речовин, а також від опіків.

Особливу увагу приділяють вимогам безпеки праці під час приготування бітумних мастик і доставлення їх на робоче місце. Котли повинні бути справними, щільно закриватись кришками, що не горять, і мати прилади для замірювання температури. Не можна ви­користовувати у роботі бітумні мастики з температу­рою, вищою 180°С. Котли встановлюють з невеликим похилом у бік, протилежний топці, на відведених для цього майданчиках. Завантажувати котел більш ніж на 3/4 об'єму (при приготуванні холодних

мастик на 2/3 об'єму) забороняється. Відстань до найближчих будівель та складів повинна бути не меншою ніж 30 м, а до побутових приміщень —15 м. Біля кожного котла постійно має бути комплект протипожежних засобів. Сировину й паливо розміщують на відстані, не меншій ніж 5 м від котла.

Готуючи бітумні мастики, спочатку в котел заванта­жують бітум марки Б-ІІІ, а після того як він розплавиться і почне пінитись, додають невеликими шматками бітум марки

Б-V. Сирий і холодний бітум добавляти в гарячу масу не можна, щоб запобігти його викиданню з котла. Бітумну мастику подають бітумопроводом чи спеціальними машинами, а в разі необхідності пере­носять в закритих конусних бачках із щільними криш­ками. Наповнюють бачки не більш ніж на 3/4 об'єму. Для механічного нанесення гарячих мастик викорис­товують установки СО-100, СО-122, а для нанесення бітумно-кукерсольних мастик під час проведення гідро- і пароізоляційних робіт — установки ПКУ-35М. При виконанні цементно-піщаної гідроізоляції перед перекачуванням розчину випробовують установки на воді під тиском 1,5 МПа протягом 30 хв.

Техніка безпеки під час опоряджувальних робіт:

Малярні роботи      При фарбуванні внутрішніх поверхонь цистерн застосо­вують переносні вентилятори.

Під час варіння та розігрівання оліфи, воску, кані­фолі та інших матеріалів потрібно запобігати попа­данню вологи у посуд, в якому варять, а також розбриз­куванню і займанню оліфи, воску тощо. Заповнювати казан, в якому варять оліфу, слід не більше ніж на 3/4 його об'єму, а температура розчинника повинна бути нижчою від температури кипіння.

Роботи з нітрофарбами виконують надворі або в при­міщенні, де є припливно-витяжна вентиляція. Курити та використовувати вогонь у таких місцях заборонено.

Робітників, які працюють у колерній майстерні, за­безпечують індивідуальними засобами, а майстерню обладнують припливно-витяжною вентиляцією.

Перхлорвінілові лакофарбові матеріали і розчин­ники для них отруйні, тому зберігати їх потрібно у вогнестійких, заглиблених у землю приміщеннях з приплив­но-витяжною ветиляцією. Електродвигуни повинні бути вибухобезпечними, а вимикачі — винесені в безпечне місце. Працювати з перхлорвініловими сполуками слід у протигазах і з примусовою подачею повітря.