ягодуттьові пристрої. Тяга, сила тяги в котельному агрегаті. Живильні пристрої., страница 3

Для живлення парових котлів встановлюється не менше двох насосів з електроприводом і один або два з паровим приводом.

Сумарна подача насосів з електроприводом повинна бути не менше 110%, а з паровим приводом – не менше 50% номінальної продуктивності всіх працюючих котлів.

При паропродуктивності не більше 1 т/год допускається один живильний насос з електроприводом, якщо котлоагрегат обладнаний автоматикою безпеки, що виключає можливість зниження рівня води і підвищення тиску пари вище норми.

4. Будова та принцип дії окремих живильних пристроїв

В даний час найбільше розповсюдження одержали відцентрові насоси через їх простоту і надійність експлуатації. Для живлення котлів та циркуляції води в водогрійних котлах застосовуються консольні відцентрові насоси типу К і КМ та секційні насоси типу ЦНСГ.

В ролі живильних насосів для котлів ДКВР і ДЕ використовуються багатоступінчаті секційні насоси типу ЦНСГ- 38-(44 -220) або ЦНСГ – 60 –(66 - 330).

Ц – відцентровий, Н – насос, С – секційний, Г – гарячої води,  38(60) – продуктивність насоса, м³/год, 44(330) – напір, який створює насос, м. вод. ст.

Парові поршневі насоси застосовуються в котельних в ролі резервних пристроїв для живлення парових котлів водою.

Вертикальний прямо діючий паровий поршневий насос складається з двох блоків, причому: якщо в одному блоці проходить всмоктування, то в другому – нагнітання.

Кожний блок складається з поршневої парової машини і поршневого водяного насоса.

Парова частина складається з парового циліндра з поршнем і паророзподільної коробки з циліндричним золотником, в якій є два крайніх канали для впуску пари і два середніх – для випуску відпрацьованої пари.

Водяна частина складається з водяного циліндра з поршнем і коробки з всмоктувальними і нагнітальними клапанами. Поршень водяного циліндра приводиться в рух від поршня парової машини, який знаходиться на одному з ним штоці.

Привід золотникового механізму здійснюється від штока поршнів за допомогою великого і малого важелів.

При роботі насоса золотник правого циліндра управляє роботою правого циліндра, а приводиться в рух від штока лівого циліндра. Друга пара працює також.

Парова частина ззовні покрита шаром теплоізоляційної маси і обшивкою з листової сталі.

Парові насоси випускаються наступних марок: ПНВ-25/20 (ПДВ-25/20), ПНВ-25/40 і т. д. П – паровий, Н – насос, В – вертикальний, Д – подвійної дії, 25 – продуктивність насоса, м³/год, 20(40) – напір, кгс/см².

Для живлення парових котлів, як резервний живильний пристрій, використовують пароводяні інжектори.

Інжектором називається пароструйний прилад, в якому струмінь пари, яка виходить з великою швидкістю, підсмоктує воду і подає її до котла.

Для стабільної роботи інжектора температура живильної води повинна бути не вище 40°С і висота всмоктування не більше 2 м. Вода нагрівається в інжекторі до 60-90°С

Витрати пари в інжекторах досягають 8-9% від кількості перекачаної води, однак, частина її повертається в суміші з підігрітою водою до котла.

Інжектори відрізняються простотою будови та обслуговування і займають мало місця в котельні. Промисловість випускає 10 номерів інжекторів, які різняться продуктивністю, від 4 х до 120 л/хв. живильної води.