Охтирський технікум СНАУ
ЛЕКЦІЯ № 9
(Тематична)
Навчальна дисципліна – ГКА.
Тема лекції: Тягодуттьові пристрої. Живильні пристрої.
Для студентів ІІІ курсу, спеціальність 5. 092123.
Тривалість – 65 хв.
План
викладення лекційного матеріалу
1.Тяга, сила тяги в котельному агрегаті.
2. Дуттьові вентилятори та димососи.
3. Ознаки і види живильних пристроїв.
4. Будова та принцип дії окремих живильних пристроїв
Викладач: Пугачов О.О.
Розглянуто і схвалено на засіданні предметної циклової
комісії спеціальних дисциплін (спеціальність 5. 092123)
протокол №від „ „ 2004 р.
Голова циклової комісії Пугачов О.О.
1.Тяга, сила тяги в котельному агрегаті
Для горіння палива в топках котлів необхідно безперервно подавати в зону горіння свіже повітря в необхідній кількості. Крім того, з топки повинні видалятись димові гази в атмосферу і притому, як можливо вище.
Зовнішня примусова сила, яка примушує повітря поступати в топку, а газоподібні продукти згоряння рухатись по газоходам і по димовій трубі відводитись в атмосферу, називається силою тяги.
Відношення сили тяги до площі поперечного перерізу димової труби називається тягою.
Розрізняють природну і штучну тягу. Природна
тяга виникає за рахунок димової труби, а штучна створюється димососом. Дія
димової труби основана на законі сполучених посудин. Стовп атмосферного повітря
тисне на колосникову решітку через піддувало, а топочна камера, газоходи котла
і димова труба являють систему сполучених посудин. Поки температура повітря в
котельні і димові трубі однакова, в цій системі буде зберігатись рівновага.
Під час роботи котлоагрегату в димовій трубі знаходяться гарячі газоподібні продукти згоряння (130 - 400°С) і рівновага в цій системі порушується. Димові гази, які знаходяться в димовій трубі значно легші від навколишнього повітря. Зовнішнє повітря, яке більш тяжке, безперервно тисне на стовп газоподібних продуктів згорання в димовій трубі і виштовхує їх в атмосферу. Внаслідок цього виникає безперервний рух повітря і димових газів в котлоагрегаті.
Природна тяга тим більша, чим нижче температура атмосферного повітря, вище температура продуктів згорання в димовій трубі і більша висота її.
Мал.1.Схема виникнення природної
тяги.
Сила природної тяги димової труби визначається за формулою:
SТр
=
; (Па)
де НТр – висота труби в метрах;
q – прискорення довільного падіння, м/сек2;
ρ – барометричний тиск, Па;
ТПов – температура зовнішнього повітря, °К;
ТГаз - температура газів, які виходять з котлоагрегату, °К.
Площа вихідного поперечного перерізу димової труби визначається за формулою:
F = 
, м2;
де В – максимальна кількість палива, яке спалюється в котельні, кг/год;
VВих – об’єм димових газів, які утворюються при спалюванні 1 кг палива, м3/кг;
tВих – температура, газів в трубі, °С;
W - швидкість виходу газів з труби: для природної тяги – 4-10 м/с, для штучної тяги – 8-15 м/с
Димові труби в котельних можуть бути стальні, цегляні і залізобетонні. Стальні труби (не більше 35 м) використовуються при спалюванні мало сіркового палива. Цегляні труби (висота до 80 м) викладаються з будівельної цегли, а при високих температурах продуктів згоряння всередині футеруються вогнетривкою. Залізобетонні труби будуються висотою до 100 м і більше.
Висота димової труби визначається необхідною тягою або санітарними вимогами до викиду продуктів згоряння.
Тиск в топочній камері і по газоходах називається розрідженням, тому, що він менше атмосферного тиску.
Розрідження збільшується по мірі віддалення від топки, де воно рівне 1-5 мм. вод. ст. (10-50 Па), до основи димової труби, де розрідження у котлів:
- з природною тягою 10-30 мм. вод. ст.;
- з штучною тягою – 100 – 200 мм. вод. ст.
Це пояснюється тим, що газоподібні продукти згоряння гублять частину свого тиску по мірі проходження по газоходах до димової труби (газоходи мають опір для переміщення газів).
Якщо топка має висоту, то внаслідок заповнення її газоподібними продуктами згоряння з високою температурою топка діє, як димова труба, тобто в ній виникає самотяга. Завдяки само тязі у верхній частині топки встановлюються розрідження більше ніж у нижній частині. В деяких випадках у верхній частині топки виникає тиск більший за атмосферний, а це може привести до вибивання полом’я і газів з топки, що неприпустимо.
Для вимірювання тяги використовують спеціальні прилади – тягоміри, які бувають різних конструкцій (ТНЖ – скляні рідинні, ТМ-890 – мембранні).
Регулювання природної тяги здійснюють з допомогою шиберів, які встановлюють на газоходах котла.
2. Дуттьові вентилятори та димососи
Якщо тяга, яку створює димова труба, недостатня для подолання газового опору котлоагрегату, то для встановлення необхідного розрідження використовують штучну тягу. Для цього перед димовою трубою встановлюють димосос, а для подачі свіжого повітря до топки застосовують дуттьовий вентилятор.
Регулювання сили тяги здійснюють, в цьому випадку, з допомогою направляючого апарата димососа.
Дуттьовий вентилятор складається із наступних вузлів: ходової частини, завиткоподібного корпуса з всмоктуючим і нагнітальними патрубками, робочого колеса і направляючого апарата.
Ходова частина складається з вала, що обертається на двох шарикових або роликових підшипниках. Вся ходова частина розміщена в масляній ванні, яка має кришку і піддон. Масляна ванна заповнюється веретенним або турбінним маслом. Температура масла перевіряється термометром, а рівень – по маслопоказивачу, які розміщені на масляній ванні.
Робоче колесо – це пристрій, який складається з диска, по колу якого приварені або приклепані лопатки, кінці яких з’єднані між собою кільцем. До диска приварена втулка (ступиця), з допомогою якої він закріплюється на валу. При обертанні робочого колеса повітря з вулиці (літом) або з приміщення (зимою) через повітровід захоплюється лопатками, що обертаються, відкидається відцентровою силою до їх країв і далі подається на пальники і в топку котла. В центрі робочого колеса утворюється розрідження, куди безперервно поступає повітря.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
