Теплові помпи. Термодинамічний контур теплової помпи. Вертикальний ґрунтовий теплообмінник, страница 8

Якщо говорити тільки про технологію будівництва, то до діаметра 110 мм полі­етиленову трубу можна укладати просто з бухти відрізками по 50—100 м, іноді навіть безтраншейним способом. Відрізки сталевих труб такого ж діаметра за дов­жиною не перевищують 11 м, відповідно і кількість зварених з'єднань на поліетиле­нових трубопроводах удесятки разів мен­ше, ніж на сталевих.

Усе це створює потенційні передумови для широкомасштабного впровадження в Україні поліетиленових газопроводів зі стратегічною перспективою повної замі­ни ними сталевих труб насамперед при бу­дівництві газорозподільних мереж низь­кого і середнього тиску.

Фізико-механічні переваги поліетилено­вих труб перед сталевими очевидні: вони більш еластичні, коефіцієнт лінійного по­довження поліетилену в кілька разів пере­вищує аналогічний показник у сталі, що і забезпечує набагато більшу надійність ек­сплуатації поліетиленових газопроводів, зокрема при зсувах грунту.

Крім того, поліетиленові газопроводи дозволять цілком відмовитися від громіз­дкої, енергоємної і дорогої системи хімічного захисту сталевих труб від елект­рохімічної корозії.

Істотного підвищення безпеки газопос­тачання можна чекати від виходу на новий рівень диспетчеризації газорегуляторних пунктів шляхом дистанційного зондування їхніх експлуатаційних параметрів на основі радіозв'язку за спеціальними каналами. Така автоматизація виробничих процесів, пов'язаних із повсякденним обслуговуван­ням газових мереж, дозволила б значною мірою нейтралізувати так званий людський фактор, що нерідко є основною причиною аварій у газовому господарстві.

—Якою мірою поліетиленові технології
можуть вирішити проблему механічних пе­
ревантажень і поривів сталевих газопро­
водів на розроблюваних територіях?

—Якщо відповісти одним словом, то —
радикально! Але про це слід сказати док­
ладніше. З 4,3 тис. км   підземних стале­
вих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування ВАТ«Донецькоблгаз», 1,4 тис. км пролягають на розроблюваних те­риторіях.

Проблема безпечного газопостачання над гірничими виробками виникла у зв'яз­ку з масовим закриттям шахт і підвищен­ням рівня шахтних вод. Компенсація про­сідань грунту шляхом установлення гумо-вотканинних компенсаторів вимагала істотного збільшення матеріальних і фінансових витрат. І тоді ми звернули ува­гу на альтернативний шлях — заміну ста­левих газопроводів поліетиленовими.

Ще 2003 року ми одержали дозвіл Держбуду і Держнаглядохоронпраці (нині — Держгірпромнагляд) України на проек­тування і будівництво поліетиленового га­зопроводу на розробленій території в од­ному з районів міста Макіївки. У кінце­вому рахунку цей газопровід діаметром 100 мм, довжиною 4,54 км, розрахований на тиск 3 атм., був побудований.

Після введення його в експлуатацію ми­нуло більше чотирьох років. За цей час на ньому не сталося жодного пориву або роз­герметизації. Тоді як за той же період місцеві газовики змушені були установи­ти або замінити на сталевих газопроводах десятки гумовотканинних компенсаторів.

Нормативно-правовий провал

—Якщо переваги інноваційних техно­
логій настільки очевидні, що ж стримує
їхнє широке впровадження  в практику
вітчизняного газопостачання?   Як вза­
галі в Україні справи із законодавчим і
нормативно-правовим забезпеченням
промислової безпеки в газовій галузі?

—Відповідної сучасним вимогам нор­
мативно-правової бази немає, а те, що є,
потребує значного коректування. Згідно з
«Правилами технічної експлуатації систем
газопостачання України» у редакції 1980
року, граничні терміни експлуатації стале­
вих газопроводів становлять 30 років,
поліетиленових — 39 років, редукуючого
устаткування — 18 років. Якщо виходити
із зазначених норм, то в Україні більше
50% газових мереж і споруд на них експ­
луатуються із значним перевищенням цих
термінів. Іншими словами, ми вже давно
працюємо за межами правового поля. І
неважко уявити, на кого «вішатимуть со­
бак» у разі чергової аварії. Але поверне­
мося до інновацій.

За чинними «Державними будівельни­ми нормами» (ДБН) ми можемо будувати розподільні газопроводи з поліетиленових труб на тиск не більше 0,6 МПа (6 атм). І все! Та навіть з таким обмеженням із тис­ку існуючі ДБН не дозволяють будувати га-