Чому ж майже нікого все це не цікавить? Хіба в нас мало проблемних галузей? Наприклад, у теплопостачанні об'єктів ЖКГ витрати палива на виробництво тепла у 1,7 рази перевищують витрати на електропостачання. Техніко-економічні розрахунки показують, що витрати палива в системах теплопостачання на базі теплових помп для об'єктів ЖКГ можуть бути зменшені у порівнянні з великими опалювальними котельнями в 1,2—1,8 разів, у порівнянні з дрібними котельнями, індивідуальними теплогенераторами — у 2—2,6 разів, а в порівнянні з електронагрівачами — навіть у 3—3,6 раза!
Відзначимо, що теплопомпові технології у всіх країнах світу впроваджуються за істотної державної підтримки у вигляді двоставкового тарифу на купівлю електроенергії, субсидій покупцям теплових помп, субсидій і грантів виробникам тепло помпового устаткування і фірмам, що впроваджують тепло-помпову технологію, а також податкових або кредитних пільг.
Ну а поки ми
замість того, щоб дбайливо, по крупицях збирати тепло з навколишнього середовища,
марнотратно випускаємо його смолоскипами на трубах металургійних заводів, через розбиті вікна і
двері, що не зачиняються, крізь діри в
ізоляції... Або через яку-небудь
Червону річку підігріваємо запас-
куджений нами Дніпро.
Теплопомпи — піонери...в Україні
В Україні немає повноцінного промислового виробництва теплових помп, працюють лічені установки, створені переважно на елементній базі холодильного устаткування. Згадаємо, що енергетика в нас розвивалася шляхом централізованого теплопостачання і теплофікації, і це нам тепер дається взнаки. Але і зараз теплові помпи впроваджуються завдяки ентузіазму їхніх виробників.
Один із найвідоміших проектів — створена в Центрі енергозбереження КиївЗН-ДІЕП під керівництвом В.Ф.Гершковича експериментальна теплиця, що обігрівається тепловою помпою класу «повітря—грунт» з використанням вертикальних ґрунтових теплообмінників. Протягом 8 років експлуатації температура повітря в теплиці автоматично підтримувалася на рівні 15—20°С цілодобово, при цьому коефіцієнт перетворення коливався від 4 до 2,2.
А в грудні 1999 року був упроваджений проект опалення тепловою помпою типу «повітря—повітря» 4-поверхового офісного будинку в Києві. Теплова помпа французької фірми СІАТ гарантовано функціонує при температурі зовнішнього повітря до мінус 15°С. Установивши теплову помпу у спеціальному технічному приміщенні, де припливне атмосферне повітря підігрівалося теплим витяжним повітрям, навіть за температури зовнішнього повітря нижче мінус 20°С, на вхід випарника повітря надходило з температурою, що убезпечує його роботу. Улітку ж теплопомпа кондиціонує приміщення.
У НВП «Інсолар» разом з ІПМаш НАН України створена серія теплових помп для технологічних процесів сушіння. Сушильні установки — найраціональніша сфера упровадження теплопомповоїтехнології. Теплопомпові сушильні установки успішно застосовані для м'якого сушіння деревини, кераміки, гіпсових форм, овочів і фруктів, лікарських трав, продуктів харчування. Лабораторні і промислові випробування показали, що енерговитрати на 1 кг вологи, що видаляється, можуть бути знижені в 2— 4 рази у порівнянні з традиційною сушаркою. Використання тепла і холоду дозволяє охолоджувати висушений матеріал, що дуже важливо при сушінні лікарських трав, насіння, товарного зерна та іншої сировини сільськогосподарського виробництва.
Капіталовкладення в систему забезпечення оптимального температурно-вологісного режиму в типовому критому басейні, розроблену НВП «Інсолар» на базі ТПУ та утилізаторів теплоти скидних повітряних і водяних потоків і впроваджену в басейні «Нафтовик» м. Охтирка Сумської області, окупилися за 18 місяців експлуатації. При цьому удалося майже у 8 разів знизити пікове енергоспоживання і виключити басейн з розряду енергомарнотратних об'єктів.
¯
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.