Калориметр працює так. Кран 5 переключають на штуцер 6 для скидання води в каналізацію. Кран регулювання подачі води 2 установлюють в нульове положення. Кран подачі води до калориметра повільно відкривають, добиваючись такого надходження води, щоб було невелике витікання в каналізацію. Потім повільно відкривають кран 2 і заповнюють калориметр водою, яка також по штуцеру 6 буде стікати в каналізацію. Газовий пальник виймають з калориметра і продувають газову систему, щоб запобігти вибуху.
Газовий пальник запалюють при закритій заслінці, яку потім повільно відкривають до отримання на пальнику полум'я синього кольору.
Упевнившись, що калориметр заповнений водою, яка витікає через посудину 4, газовий пальник 8 установлюють у калориметр. Для виходу продуктів спалювання з калориметра дросельна заслінка 1 повинна бути повністю відкрита. Краном 2 регулюють потік води, яка проходить через холодильник, який в свою чергу регулює температуру води другого потоку. Різниця температури вхідного і вихідного потоку повинна складати не більше 10—12 °С.
Для точного визначення теплоти згоряння газу фізичне тепло, що подається з газом і повітрям в калориметр, повинне дорівнювати теплу, яке відводиться з калориметра з топковими газами.
Оскільки температура потокових газів дорівнює температурі води, що входить у калориметр, то вода повинна бути на кілька градусів нижче температури повітря приміщення.
Через 8—10 хв, після установки запаленого газового пальника в калориметр, необхідно перевірити стабільність. температури води, яка виходить з калориметра, по термометру 3 і рівномірність виходу конденсаційної води з трубки 9. Після цього можна визначати теплоту згоряння газу.
Для спрощення підрахунку здійснюють заміри при спалюванні 10 л газу. При цьому виконують 10 відрахунків температури вхідної і вихідної води з точністю 0,1 °С. Кількість води, яка за цей час витекла, зважують. За допомогою калориметра визначають вищу і нижчу теплоту згоряння газу, тобто підраховують середньоарифметичні значення температур, маси води, приводять газ до нормальних умов і розраховують теплоту згоряння за формулою, наведеною вище.
4. Будова, принцип роботи хімічного газоіндикатора УГ-2 (або аналог).
Універсальний переносний газоіндикатор УГ-2 призначений для прискореного визначення в повітрі виробничих приміщень малих концентрацій газів (парів) СО, ацетилену, оксидів азоту і деяких інших газів. Діапазон робочих температур УГ-2, 10—30 °С, відносна вологість не більше 90%.
Дія приладу побудована на принципі зміни кольорів. При наявності в повітрі визначеного газу змінюється забарвлення індикаторного порошку, засипаного в спеціальну індикаторну трубку і призначеного для даного газу. Довжина забарвленої частини порошку відповідає концентрації газу в пробі. При визначенні СО повітря, що контролюється, прокачують через фільтрувальний патрон, який служить для очистки проби від інших газів. Основною частиною пристрою є гумовий гармонієподібний сильфон. Для прокачування повітря сильфон стискають за допомогою штока, а об'єм проби обмежують фіксатором (рис.1). Після звільнення штока пружина розтискає сильфон. У сильфоні та гумовій трубці створюється розрідження і проба проходить через фільтр та індикаторну трубку. Коли, піднімаючись, шток зупинить фіксатор, то потрібно зачекати, поки рух повітря через трубку припиниться. Якщо в пробі є газ, то в індикаторній трубці з'явиться кільце, по ширині якого на шкалі відповідної даному об'єкту проби, визначають концентрацію газу (у два прийоми). Наприклад, при визначенні концентрації оксиду вуглецю спочатку через індикаторну трубку прокачують 60 см3 проби, фіксуючи концентрацію по першій шкалі. Якщо концентрація буде менше 0,12 мг/л, то прокачують 220 см3 проби, а під рахунок вмісту СО провадять за другою шкалою, точність вимірювання ±10 %.
„При користуванні приладом необхідно перевірити щільність всіх з'єднань, не допускається зберігати сильфон у стиснутому стані.
Рис.1. Газоіндикатор УГ-2:
1 - коричневе кільце в індикаторній трубці при наявності оксиду вуглецю;
2 - шкали; 3 - фіксатор; 4 - гумова трубка; 5 - кришка; 6 - місце для штока при перенесенні приладу; 7 - шток у робочому положенні; 8 - трубка з порошком; 9 - фільтруючий патрон; 10 – пас.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.