Споживання енергії в сільському господарстві

Содержание работы

 СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГІЇ ® СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

    Найменш енергоємний сектор економіки — це сільське господарство. Навіть у США, країні, яка найбільше марнує енергії, с/г споживає її тільки 5%. Окрім того, 5% енергії витрачається на переробку сільгосппродукції і ще 5% — на доставку її по країні й підготовку до споживання.

У світі налічується близько 1,5 млрд га орних земель і понад 6 млрд населення. Це означає, що на кожного мешканця планети припадає чверть гектара. У США для виробництва висококалорійних продуктів потрібно в середньому 0,62 га на меш­канця. Однак світ не може копіювати американський підхід ані до харчування, ані до енергії. У цій країні для виробництва продуктів харчування на одну особу за рік потрібно таку кількість енергії, яку можна отримати зі спалювання 1250 л бен­зину.  Якщо порівняти виробництво кукурудзи у США й у Мексиці, де використовується тільки ручна праця, то з'ясується, що, врахову­ючи витрати енергії, продуктивність у Мексиці майже в 50 разів вища, ніж у США. Ще енергетично ефективнішою була б праця із залученням тяглових тварин.

 Демографічний вибух сімдесятих років у країнах, що розвиваються, спричинив зростання потреби в харчових продуктах на 4% у річному співвідношенні.

Стрімкий розвиток сільського господарства у США і постійне зростання урожай­ності відбувалися за рахунок сталого збільшення енергетичних витрат. Кількість господарств зменшилася з 6,3 млн у 1940 році до 2,8 млн у 80-х роках. Одночасно середня площа господарств зросла з 68 га в 1940 році до 120 га у 1960 році й понад 160 га — в 1970 році. Кількість людей, зайнятих у сільському господарстві, змен­шилася до 9,4 млн (4,8%). Майже цілком припинилося використання тяглових тва­рин. Це стало можливим унаслідок величезного збільшення енергетичних витрат.

В еру дешевої енергії такий високий рівень індустріалізації с/г виробництва цілком обґрунтований. Однак коли вартість енергії підви­щується, а прибутки від сільського господарства знижуються, слід критично оцінити плани щодо надмірної індустріалізації сільгоспвиробництва, зокрема в Україні, та методи керування в рільництві.

Основні витрати енергії в сільському господарстві стосуються механізації, зрошу­вання, транспорту, виробництва мінеральних добрив, пестицидів тощо.  Сьогодні в Англії тракторів більше, аніж людей, що працюють у рільництві, а витрати потуж­ності на виробництво приблизно такої самої кількості харчових продуктів зросли в сім разів. Якщо порівняти енергетичну продуктивність трактора із працею тяглових тварин, то виявиться, що друга група у 120 разів продуктивніша. Крім того, воли й коні залишаються ще й постачальниками м'яса й цінного добрива. Трактори потре­бують дорогої сировини і запасних частин. Воли й коні можуть харчуватися навіть рослинними рештками, яких не бракує на необроблюваних угіддях. Тож очевидно, що запроваджувати механізацію в сільське господарство слід виважено й продумано.

Для виробництва 1 кг азотного, фосфорного чи калієвого добрива необхідно вит­ратити, відповідно, 76 МДж, 12 МДж і 8 МДж енергії. Щоб удобрити 1 га кукурудзи, потрібно 125 кг азотних, 35 кг фосфорних і 67 кг калієвих добрив. Приблизно таку саму кількість добрива отримуємо протягом року від тваринних органічних відходів 3-х корів, або 22-х свиней, або 220 кур. Природне (органічне) добриво не тільки збагачує ґрунт азотом і багатьма іншими складниками, а й спушує землю, покращує її водні умови, зменшує загрозу ерозії і поліпшує співвідношення вуглецю й азоту в ґрунті.

Мінеральні (штучні) добрива сприяють підвищенню урожайності тільки до пев­ного рівня, спочатку значного і далі — щораз меншого, щоб у разі великих доз навіть підвищити урожайність.

Наприклад, на Філіппінах застосування перших 60 кг мінеральних азотних добрив на гектар рису збільшило урожайність із 4,9 до 6,1 тонн. Однак з подальшим збільшенням кількості цього добрива від 120 до 180 кг урожайність зросла з 7,05 тонни лише до 7,3 тонни. Застосування хімічних засобів для захисту рослин також потребує значних енергетичних витрат. Прове­дення трьох гербіцидних операцій на 1 га потребує 18 л пального, або 750 МДж/га, натомість знищення бур'яну за допомогою мотики — лише 52 МДж/га, тобто тільки 3% (майже у 32 рази менше).

Обсяги сільськогосподарської продукції можна подвоїти завдяки зрошенню. Однак ці заходи потребують величезних енергетичних затрат. Щоб подвоїти ареал орної землі іригацією, потрібно щорічно 3100 млрд літрів пального (3´1012л), що становить 5% від річного видобутку нафти.

ЕНЕРГІЯЗБІОМАСИ

Найбільшим потенційним джерелом відновлюваної енергії в Україні є біомаса, тобто різні рослинні продукти, найчастіше — відходи.

ПОТЕНЦІАЛБІОМАСИ

У таблиці 11 наведено приблизний енергетичний потенціал у перерахунку на мільйони тонн якісного вугілля (Мт у. п.)

Похожие материалы

Информация о работе