Проблема розробки компактних очисних систем – непроста. На відміну від великих водоочисних станцій, де є склади реагентів і обслуговуючий персонал, домашні установки повинні бути малих габаритів, здатні працювати в автоматичному режимі з мінімальними експлуатаційними витратами. Бажано, щоб і вартість їх була прийнятною.
Автономна система водопостачання – це складний об’єкт для впровадження водоочисної технології, тому вибір повинен бути безпомилковим – обладнання в експлуатації піддається найсерйознішій перевірці на надійність і ефективність. З цих позицій бездоганно зарекомендувала себе система Aquafilter.
Будь-яка вода характеризується певними фізико-хімічними, органолептичними і бактеріологічними показниками. Часто в індивідуальні будинки вода подається з артезіанських свердловин; вона відзначається підвищеним відсотком йонів твердості і заліза. Тому покращити її властивості – складне технічне завдання.
Проте сучасні екологічні негаразди, викликані не значними домішками, а потраплянням у природні води величезної кількості токсичних забруднень антропогенного характеру: високомолекулярних органічних речовин, гебріцидів, пестицидів, нітратів, йонів важких металів, радіонуклідів тощо. Безумовно, така вода не відповідає вимогам до якості, більш того, вона є небезпечною для здоров’я, тому її необхідно ретельно очищати. Найвідоміші на сьогодні методи очищення – сорбція на активованому вугіллі, аерація, йонний обмін, мембранні тощо. Універсального водоочисного пристрою не існує, оскільки очищення води – багатоступінчастий технологічний процес.
Малюнок 5.1 - Типовий набір водоочисного обладнання
Типовий набір водоочисного обладнання для індивідуального будинку зазвичай складається з патронного фільтра для затримання завислих речовин; фільтра з каталітичним завантаженням для видалення заліза і сірководню – ці пристрої розраховуються на всю витрату води, що подається в будинок; установки для пом’якшення води для водонагрівача і гарячого водопостачання; установки для приготування питної води.
Якщо приватний будинок розташований у межах містах, - проблему з доочищенням водопровідної води розв’язати технічно досить просто. Складніше реалізувати комплексне постачання й очищення води в оселі поза містом. Більшість заміських жителів приймають рішення бурити свердловину глибиною кілька десятків метрів до піщаних водоносних горизонтів. Аналіз хімічного і бактеріологічного складу видобутої води – обов’язкова процедура, здійснювана у спеціальній лабораторії. Вода може мати різний ступінь твердості, містити нерозчинні механічні домішки, небезпечні бактерії, завислі речовини, сполуки заліза й марганцю, мати неприємний запах, колірність, каламутність тощо. Якщо вчасно не усувати механічні домішки та пісок, - труби й сантехнічні пристрої засмічуються і зношуються, що призводить до аварійних ситуацій. Сполуки заліза й марганцю забруднюють сантехніку, надають воді неприємного смаку і колірності. Підвищена твердість води призводить до появи відкладень на стінках труб і побутових приладів, що псує посудомийну і водонагрівальну техніку, пральні машини, клапани побутової техніки тощо.
Зі всіма зазначеними проблемами, в тому числі й з домішками великих розмірів, легко упораються механічні фільтри Aquafilter. Ринок пропонує декілька типів таких пристроїв: з фільтрувальним середовищем, зі змінними картриджами, сітчасті самопромивні тощо. Так, фільтри Aquafilter засипного типу пріснюють каламутну воду і суттєво збільшують ресурс роботи наступних фільтрів тонкого очищення, а доливання невеликої кількості срібловмісного сорбенту охоронятиме весь фільтраційний ланцюжок від зараження бактеріями.
Найважливіший і досить складний етап очищення води – видалення
розчинених сполук заліза й марганцю. Як сорбент для знезалізнення води використовують, наприклад, природні або синтетичні цеоліти, модифіковані оксидом марганцю, - каталізатором окиснення заліза й марганцю. Окисненні частинки осідають на поверхні сорбенту. Під час вибору сорбенту слід зважати на особливості системи водовідведення будинку. Так, за наявності в ній септика не рекомендується вибирати сорбент на основі перманганту калію, оскільки промивна вода фільтра може знищити у ній корисні бактерії. Сорбент слід періодично промивати протитоком, а потім прямотоком здійснювати ущільнювальну промивку. Крім того, варто заздалегідь розраховувати, чи здатна водовідвідна система прийняти великий об’єм води під час промивання фільтра.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.