Обробка результатів нівелювання. Виготовлення графічних матеріалів

Лекція №23. Обробка результатів нівелювання. Виготовлення графічних матеріалів. 4 год.

    План лекції.

1.  Математична обробка результатів технічного нівелювання.

2.  Трасування ліній. Розмітка пікетажа.

3.  Розмітка кривих у головних точках.

4.  Складання профілю траси.

5.  Нівелювання поверхні.

1.  Математична обробка результатів технічного нівелювання

            В журналі нівелювання повинні бути перевірені всі польові записи і розрахунки. Якщо виявлено помилкові записи, іх акуратно закреслюють і зверху надписують вірні результати. Перевірені журнали візують підписами перевіряючих.

            По мірі виконання польових робіт і перевірки журналів, результати нівелювання наносять на схему висотного обгрунтування зйомки, на якій повинні бути вказані репери і марки з їхніми позначками, нівелірні ходи, прив´язки, довжини ходів, кількість станцій, перевищення і нев´язки у сумах перевищень. Нев´язку у сумі перевищень нівелірного ходу визначають за загальною формулою:

f_h  = Σh_практ.-Σh_теор. , тобто як різницю суми перевищень практичної теоретичної.

У полігоні, тобто у замкненій ламаній кривій сума перевищень (як і сума прирощень координат) повинна дорівнювати нулю: Σh_теор=0.     

Тому у нівелірному полігоні нев´язка у сумі перевищень дорівнює алгебраїчній сумі виміряних перевищень: f_h =Σh_практ. У нівелірному ході, який опирається на дві тверді точки , наприклад на два репери, або дві марки, або на репер і марку, з відомими позначками, сума перевищень повинна дорівнювати різниці позначок  кінцевої і початкової точок ходу.

Σh_теор.= Н_кінц. – Н_початк , отже нев´язка у сумі перевищень нівелірного ходу   f_h =Σh_практ  - (Н_кінц.- Н_початк)

            Якщо нев´язки допустимі, то ув´язка перевищень зводиться до розподілу поправок порівну на перевищення кожної станції або на суму перевищень кожного кілометра ходу,в залежності від вказівок інструкції або настанови з математичної обробки результатів вимірювань. При цьому поправки необхідно заокруглити до цілих міліметрів і виписувати їх потрібно над відповідними перевищеннями. Сума поправок повинна дорівнювати нев´язці з протилежним знаком. Виправлені перевищення для контролю підраховують, -їхня сума  повинна дорівнювати теоретичній сумі перевищень. Після цього визначають позначки точок  за формулою:

Н_і+1= Н_і + h_i.

            У випадках математичної обробки одиноких розірваних ходів  може бути дане завдання ув´язувати не перевищення, а визначені за неув´язаними перевищеннями позначки точок. У таких випадках нев´язку нівелірного ходу визначають як різницю позначок кінцевої точки ходу визначеної й  даної, тобто твердої позначки:

f_Н =Σh_практ  - (Н_к.розр..- Н_к._тверде)

            Допустиму нев´язку визначають за формулою:

f_h.доп.= ± 30 мм √L

            Якщо одержана нев´язка не перевищує допустиму, то поправки , визначені порівну по кількості станцій (із заокругленням до цілих міліметрів), вносять у позначки зв´язуючих точок з протилежним знаком нев´язці, підсумовуючи поправку, яка припадає у позначку даної точки , з поправками всіх попередніх точок даного нівелірного ходу.

            Контролем ув´язки є рівність поправки у останню позначку одержаної нев´язки з протилежним знаком.

2. Трасування ліній. Розмітка пікетажа

            Трасуванням ліній називається прокладення повздовжньої вісі лінійної інженерної споруди (зрошувальних каналів, осушуючих каналів, доріг, трубопроводів і інше) на топографічній карті-камеральне трасування  і на місцевості – польове трасування, яке виконується як складова частина при виконанні інженерно-вишукувальних робітна стадіях проектного завдання або перенесення проекту на місцевість.

            Проектним завданням може бути передбачене трасування ліній по заданих напрямках, коли на місцевість необхідно перенести і закріпити поворотні точки траси, і трасування ліній по заданих нахиленнях, коли стрімкість схилів рельєфу місцевості між точками траси повинна  рівною цим нахиленням.

            Одночасно з польовим трасуванням по трасі розмічують пікетаж. Розмітка пікетажа у тому, що при прокладенні по трасі  теодолітного ходу  одночасно позначають її точки (пікети) і виконують зйомку ситуації у стрічці землі по обидві сторони від вісі траси на деяку вказану віддаль (30, 50 м та інше).

            При розмітці пікетажа ведеться польовий журнал – пікетажна книжка, у яку  заносять результати лінійних і кутових вимірювань, номери точок, розрахунки пікетажних позначок точок, а також креслять абрис зйомки стрічки землі вздовж траси.

            Пікетажну книжку виготовляють з паперу в клітинку або з міліметрового паперу, користуючись яким абрис зйомки викреслюють у прийнятому для горизонтальних віддалей масштабі. Вісь траси в пікетажній книжці показують умовно у вигляді прямої лінії, від якої стрілочкми показують її повороти.

            Через визначені відрізки горизонтального прокладення, у переважній більшості через 100 м трасу позначають точками, які називаються  пікетами. Пікети закріплюють дерев´яними кілками, які забивають врівень з поверхнею землі. Поряд з кілочком-пікетом, забивають кілок-«сторожок», який виступає над поверхнею землі, його добре видно і він показує, де знаходиться пікет. На тій стороні кілка – сторожка, який звернений до пікета, простим олівцем надписують номер пікета. Пікет зі сторожком обкопують рівчачком круглої, квадратної або трикутної форми.

            Початок траси позначають «пікет 0»; таким чином, номер кожного пікета показує кількість сотень метрів від початку траси.

            У проміжках між пікетами зміна стрімкості схилу (перегинання схилу) позначають плюсовими точками – кілками зі сторожками, на яких записують, наприклад, ПК5+48, це означає, що плюсова точка знаходиться на віддалі 48 м за пікетом 5.