Контактні та контактно-поверхневі котли. Конструктивні елементи котлів, страница 4

Отвір пробки заливається легкоплавким сплавом – 90% свинцю і 10% олова, температура плавлення якого 280 - 310°С. Для надійної роботи пробки необхідно заміняти або пере заливати не рідше, як раз в квартал. При заміні ставиться клеймо з зазначенням дати.

Водопоказуючі прилади.

В котельних для визначення рівня води використовуються водопоказуючі прилади з круглим і плоским склом, знижені показувачі рівня і водопробні крани.

Принцип роботи водопоказуючих приладів – закон сполучених посудин: вода в сполучених посудинах встановлюється на одному рівні незалежно від форми.

Водопоказуюче скло є основним приладом для визначення рівня води в парових котлах – на кожному повинно бути не менше двох водопоказуючих приладів. У котлів паропродуктивністю менше 0,7 т/год можлива заміна одного з них двома пробними кранами, які розміщуються на нижчому і вищому допустимих рівнях води в котлі.

Водопоказуючий прилад складається з круглого або плоского скла і кранів – парового, водяного і продувного. Плоске скло може бути гладким або рифленим. Рифлене скло «Клінгер» з внутрішньої сторони має вертикальні призматичні канавки, а з зовнішньої сторони відполіроване. В такому склі вода показується темною, а пара світлою.

Якщо при роботі парового котла крани водопоказуючого приладу не забруднені, то рівень води в ньому злегка коливається.

При забруднені водяного крана рівень води стає нерухомим, а якщо забився паровий, водопоказуюче скло заповнюється водою вище дійсного рівня. Для попередження забруднення парового і водяного кранів щозміни проводять їх продувку .

З робочого положення (паровий і водяний крани відкриті, а продув очний закритий) послідовність продувки така:

1) відкриваємо продувний – дуємо парою і водою;

2) закриваємо водяний – дуємо тільки парою;

3) відкриваємо водяний – дуємо парою і водою;

4) закриваємо паровий – дуємо тільки водою;

5) відкриваємо паровий – дуємо водою і парою;

6) закриваємо продувний – вода повинна швидко піднятися до певного рівня і злегка коливатись.

При такій послідовності продувки скло буде весь час гарячим  - це і забезпечить його цілість.

Якщо водопоказуюче скло знаходиться на висоті більше 6 м від площадки спостереження або рівень води погано проглядається, допускається установка двох знижених показувачів рівня води.

На всіх водопоказуючих приладах проти допустимого нижчого рівня води в котлі повинен бути встановлений нерухомий металічний покажчик з надписом «НДР». Цей покажчик повинен бути встановлений не менше як на 25 мм  вище нижньої видимої кромки скла.

Такий же покажчик встановлюється нижче на 25 мм верхньої видимої кромки скла з надписом «ВДР», відповідаючий вищому допустимому рівню води в котлі.

Гарнітура, каркас і обмурівка котлоагрегату.

Гарнітурою називають пристрої, які призначені для обслуговування котлоагрегату і захисту обмурівки від руйнування при вибуху.

До гарнітури котлів відносяться:

1. Топочні дверцята для твердого палива, фронтальна плита для рідкого і газоподібного.

2. Люки-лази.

3. Лючки, вічка.

4. Вибухові клапани.

5. Поворотні і висувні заслінки (шибери).

6. Обдувочні апарати.

Фронтальні плити служать для кріплення газових пальників (мазутних форсунок) і деяких вузлів систем автоматики.

Обдувочні апарати призначені для очистки парою або стисненим повітрям зовнішніх поверхонь нагріву котлоагрегату від забруднення і сажі. Випускаються стаціонарні і переносні апарати.

Каркасом називають металеву конструкцію, призначену для встановлення на ній барабанів і підтримання всіх поверхонь нагріву, обмурівки, площадок, драбин та інших деталей і конструкцій котла.

Обмурівкою котла називають огороджуючи поверхні, які відділяють топочну камеру і газоходи котлоагрегату від навколишнього повітря.