Контактні та контактно-поверхневі котли. Конструктивні елементи котлів, страница 2

В даний час виготовляють тільки водяні чавунні економайзери ВТІ. Їх збирають з чавунних ребристих труб довжиною 2 і 3 метри, з’єднаних між собою чавунними калачами. Декілька рядів труб  утворюють групу, групи компонують в одну або дві колони, які розділені металічною перегородкою. Групи збирають в каркаси з глухими стінками з теплоізоляційних плит, обшитих металічними щітками. Економайзери обладнуються стаціонарними обдувочними пристроями, вбудованими в блоки. Кількість горизонтальних рядів, що обдуваються одним пристроєм, не повинна перевищувати чотирьох.

Перевагою чавунних економайзерів є їх підвищений опір до хімічного і механічного руйнування. Ці економайзери бувають тільки «некиплячого типу». При цьому температура води на вході в економайзер повинна бути на 5-10 °С вище температури точки роси від ходячих газів, а на виході з економайзера - на 40°С нижче температури насиченої пари, що відповідає тиску в котлі, при груповому і на 20°С при індивідуальному економайзері.

Сталеві економайзери, що застосовуються для котлів з надлишковим тиском пари вище 23 кгс/см², являють собою декілька секцій змійовиків, виготовлених з труб ø28-38 мм з товщиною стінки 3 або 4 мм. Змійовики стальних економайзерів  типових конструкцій виготовляють довжиною 1820 мм. Окремі пакети змійовиків не повинні мати більше 25 рядів і висоту більше 1,5 м. Між пакетами передбачені розриви 550-600 мм для розміщення обдув очних пристроїв. Стальні економайзери бувають «киплячого» і «некиплячого» типу. Ці економайзери не відділяються від барабана котла відключаючим пристроєм. При спалюванні природного газу температура води на вході в стальний економайзер повинна бути не нижче 65°С.

3. Конструктивні елементи котлів.

Сипаріруючі пристрої.

Пара, яка надходить до парового простору верхнього барабану парового котла, з великою швидкістю виходить з води і виносить з собою крапельки води з розчиненими солями і забрудненнями. Для відокремлення крапель води від пари в верхньому барабані встановлюють сипарируючі пристрої. Вони бувають різної конструкції: лист металу з отворами, який розташовано на шляху руху пари; відбійні щитки; направляючі і гофріровані жалюзі; циклони. Принцип дії цих пристроїв засновано на тому що, пара і вода мають різні питомі маси і при зміні швидкості та напрямку вони відокремлюються.

Пароперегрівачі.

Пароперегрівачі призначені для перегріву насиченої пари і складаються з сталевих змійовиків, зігнутих з цільнотянутих труб невеликого діаметру (ø28-42 мм).

В котлах ДКВР і ДЕ застосовуються вертикальні пароперегрівачі , які встановлюються в першому газоході після другого або третього ряду труб, частина яких для розміщення пароперегрівача не встановлюється. В цих котлах  одні кінці змійовиків  під’єднується  безпосередньо до парового простору верхнього барабана, а другі – до вихідного колектора. В котлах ДКВР перегрів пари здійснюється до температури 250 і 370°С.

Температуру перегрітої пари регулюють в пароохолоджувачах, що являють собою трубчатий теплообмінник, в корпусі якого розміщений пучок стальних труб. Живильна вода проходить по трубках паро охолоджувача, а пара – в між трубному просторі. Температура перегрітої пари регулюється зміною кількості живильної води, що проходить через паро охолоджувач.

Повітропідігрівачі.

Повітропідігрівачі призначені для підігріву повітря перед подачею його на пальники котла при допомозі тепла виходячих газів. При підігріві повітря покращуються умови спалювання палива і збільшуеться к.к.д. котельної установки.