Класифікація топографічних карт і планів

Лекція № 5. Класифікація топографічних карт і планів.

План лекції:

1. Класифікація та призначення топографічних карт і планів.
2. Розграфлення і номенклатура топографічних карт і планів. Рамка карти і плану.

1. Класифікація та призначення топографічних карт і планів.

Географічні карти за своїм призначенням, масштабом і змістом поділяють на загальногеографічні і тематичні.

На загальногеографічних картах зображують, як фізико-географічні елементи місцевості в вигляді рельєфу, гідрографії, грунтово-рослинного покриття, так і соціально-економічні елементи, як населені пункти, кордони, дороги тощо.

До тематичних карт відносяться:

1.  Карти, на яких один із елементів загальногеографічної карти (наприклад рельєф) зображується з особливою повнотою і детальністю, порівняно з іншими елементами, частина яких може бути навіть пропущена.

2.  Карти, на яких всі елементи загальногеографічної карти зображені не повно і спрощено, але додатково нанесені дані,  які  характеризують, наприклад клімат, ґрунти, рослинність або які-небудь економічні відомості.

Загальногеографічні карти масштабу 1:1000000 і більших масштабів називають топографічними.

Топографічні карти підрозділяють за масштабом та застосуванням:

-  1:1000 000, 1:500 000 - дрібномасштабні, оглятово-топографічні;

-  1:200 000, 1:100 000, 1:50 000 - середньомасштабні, інформаційно-довідкові;

-  1:25 000, 1:10 000 - великомасштабні, точні вимірювальні.

         Карти масштабів 1:100000 - 1:10000 служать основою під час планування і проектування інженерних споруд, геологічних і геодезичних вишукувань, проведення заходів воєнного значення та ін.

          Плани масштабів 1:5000 - 1:2000 використовують при розробці генеральних планів міст, складанні технічних проектів промислових та гірничодобувних підприємств, проектуванні залізниць і автомобільних доріг, каналів і т.п. Основними елементами топографічних карт, є: населені пункти, промислові об'єкти, гідрографія, шляхова мережа, рельєф, кордони і т. п.

2. Розграфлення і номенклатура карт та планів

Площа листа топографічної карти масштабу 1:25 000, якщо на ній зобразити територію України, складає приблизно 965 кв. м. З топокартою такого розміру в полі або на столі працювати неможливо. Вона дуже громіздка. Для зручності її ділять на окремі листи (планшети). Систему поділу карт на листи за певним законом називають розграфленням.

Розрізняють трапецевиднеі прямокутне розграфлення.

При трапецевидному за основу прийняте розграфлення листів міжнародної карти масштабу 1:1000000. Для того, щоб одержати один лист топографічної карти масштабу 1:1000000, вся поверхня земної кулі умовно поділяється меридіанами на колони через 6° по довготі від меридіана 180° та паралелями на пояси через 4° по широті на північ та південь від лінії екватора (рис. 20 ). Усього бу­демо мати 60 колон для всієї земної кулі та по 22 пояси для Північної і Південної півкуль. Навколо полюсів зони розміром в 2° по широті.

Отже, в перетині колон і поясів утворюються трапеції розміром 6° по довготі та 4° по широті, кожна з яких зображається на одному листі в масштабі 1:1000000. Зображення території України обіймає майже 6 листів карти масштабу 1:1000000, а зображення у більших масштабах матиме значно більшу кількість окремих листів.

Для визначення положення окремих аркушів карт на поверхні земної кулі розроблена система їх обліку та позначення.

Номенклатура - це система позначення окремих листівкарт, Верхньою (північною) та нижньою (південною) сторонами рамки служать паралелі, а боковими (західною та східною) - меридіани. Номенклатура кожного аркуша карти масштабу 1: 1 000 000 складається з позначення пояса І номера колони. Відлік колон йде від меридіана з довготою 180° проти ходу годинникової стрілки, тобто з заходу на схід (рис. 20). Номер колони і номер 6-градусної зони відрізняються на 30 одиниць.

Пояси позначаються великими буквами латинського алфавіту на північ і південь від екватора. Відмінність поясів Північної півкулі від поясів Південної досягається добавленням попереду другої букви N або S відповідно. На картах держав, розташованих в Північній півкулі, буква N в позначенні карти не ставиться. Позначення листа карти масштабу 1:1000000, в якому розміщене, наприклад, місто Донецьк, має вигляд: М-37. За міжнародною згодою розграфлення карт регламентовано тільки до широти 60⁰. Для більш високих широт 60⁰ - 76° рекомендують листи з'єднувати попарно, наприклад, Q-37,38, а північніше паралелі з широтою 76° кількість з'єднаних листів збільшується у чотири рази, тому що розмір однієї трапеції різко зменшується від 2330 кв.смна півдні (Туркменістан - пояс J) до 416 кв.см в північних районах (пояс U).

Правило подальшого розграфлення листів топографічних карт полягає в постійному поділі листа карти дрібнішого масштабу меридіанами і паралелями на ціле число трапецій листів карти більшого масштабу. Приклад розграфлення масштабного ряду топографічних карт показано на рисунку 2

Один лист карти масштабу 1:1000000, наприклад, М-37 розмірами по довготі 6° і широті 4° ділять на: