3. ВОДОПОСТАЧАННЯ
3.1. Джерела водопостачання
Існуючі в природі джерела води поділяють на дві основні групи: поверхневі і підземні. До поверхневих відносяться річки, озера та штучно створені водоймища (ставки, канали). Підземні води видобувають з під землі. Вони можуть мати різне походження і залягати на різних глибинах (ґрунтові,
артезіанські або джерельні).
Основними показниками за якими вибирається джерело водопостачання це: кількість та якість води в джерелі , а також віддаленість до населеного пункту та складність побудови споруд для видобування води. Крім того на вибір джерела водопостачання впливає категорія споживача. Розрізняють такі основні категорії споживання:
-господарсько-питні потреби (приготування їжі, вживання, миття себе, прання, миття посуду і т. п.);
- виробничі потреби (використання води для технологічних потреб на виробництв);
- потреби, які пов’язані з забезпеченням благоустрою населених пунктів;
- потреби на пожежегасіння.
КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДЗЕМНІ ВОДИ
Підземні води поділяють на три основні види: верховодку, ґрунтові і між пластові (напірні і безнапірні).
Верховодка утворюється в місцевих лінзах за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, що надходять з поверхні через водопроникнині породи. Верховодка завжди залягає вище від ґрунтових вод на відносно невеликій площі, характеризується незначними запасами води і непостійністю її рівня.
Грунтові води безнапірні і являють собою перший від поверхні постійно діючий водоносний горизонт. Вони поширені майже повсюдно. Вони є основним джерелом живлення колодязів і криниць. Для ґрунтових вод характерні такі ознаки: відсутність напору, постійні коливання рівня, зміни з часом фізичних властивостей та хімічного складу води, можливість забруднення різними речовинами з поверхні землі.
Підземні води, що залягають між двома водонепроникними шарами в межах порівняно великих геологічних структур і перебувають під гідростатичним тиском, називають артезіанськими. Вони належать до між пластових підземних напірних вод, замкнутих у глибших водоносних горизонтах. При проходженні водоносного напірного пласта буровим снарядом вода в свердловині піднімається вище від покрівлі водоносного пласта (Рис.3.1) Висота підняття води, вище від водотривкої покрівлі, називається напором.
Якщо позначка напірного рівня перевищує позначку поверхні землі в точці буріння свердловини, вода виливається на поверхню землі. Геологічні структури, в яких залягають артезіанські водоносні горизонти, називаються артезіанськими басейнами. Область живлення артезіанських вод визначається площею виходу на поверхню водопроникне них порід, що беруть участь у будові артезіанського басейну.
КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОВЕРХНЕВІ ВОДНІ ДЖЕРЕЛА
Для забезпечення водозабору з річки (озера, ставка) вирішальне значення мають коливання мінімальних річних витрат і рівнів води, а для збереження водозабірних споруд – коливання максимальних витрат і рівнів. При виборі джерела водопостачання необхідно визначати розрахункові мінімальні і максимальні витрати і рівні води, які гарантували б надійність роботи водозабірних споруд.
Поверхневі джерела характеризуються значними змінами якості води в окремі сезони року і на різних ділянках. Якість води річок, озер і водосховищ значною мірою залежить від інтенсивності випадання атмосферних опадів, розтавання снігу, а також від забруднення води стічними водами.
ВИБІР ДЖЕРЕЛА ВОДОПОСТАЧАННЯ
Основними показниками при виборі джерела водопостачання є кількість і якість води в джерелі, віддаленість його від споживачів, ступінь складності водозабірних, водоочисних і транспортуючих споруд, можливість забезпечення санітарної охорони джерела від забруднення.
Для централізованого господарсько-питного водопостачання дозволяється користуватися тими джерелами, вибір яких погоджено з органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.
При виборі підземних джерел передусім слід використовувати такі джерела, склад води яких і властивості відповідають вимогам до питної води. Найбільше таким вимогам відповідає якість між пластових напірних підземних вод. Якщо неможна використовувати такі джерела або їх продуктивність нижча за потребу в воді, тоді використовують інші, в порядку зниження їхньої санітарної надійності, а саме: між пластові безнапірні води, ґрунтові води і поверхневі води річок, водоймищ, озер і каналів.
При вимушеному використанні для водопостачання поверхневих джерел у всіх випадках слід передбачати очищення і знезаражування води, що забезпечить якість питної води відповідно до вимог відповідних державних стандартів на питну воду.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.