Лекція № 30. Визначення азимута за годинним кутом Полярної.
План лекції:
Азимут за годинним кутом Полярної зірки можна визначити вдень і вночі. Денні спостереження можна починати не раніше ніж за 30 хв. після сходу Сонця і закінчувати за 30 хв, до його заходу; нічні спостереження слід починати не раніше ніж за 30 хв. після заходу Сонця і закінчувати за 30 хв. до його сходу.
Під час нічних спостережень наведення на пункти спостереження виконують на ліхтарі, а вдень - на марки або візирні циліндри геодезичних знаків. Трубу теодоліта фокусують на нескінченність.
Для знаходження Полярної зірки необхідно знати її висоту "h" і азимут "α".
Висота Полярної зірки обчислюється за формулою:
h = φ + f
φ - широта точки спостереження, визначається по карті. Величини "f" і "α" вибирають із таблиці яка друкується в Астрономічному щорічнику за аргументами широти "φ" і місцевого зоряного часу "S".
Значення висоти h Полярної установлюють на вертикальному крузі теодоліта. За допомогою бусолі теодоліта, з урахуванням визначеного по карті схилення магнітної стрілки, орієнтують лімб теодоліта за дійсним меридіаном і установлюють азимут "α" Полярної на горизонтальному крузі теодоліта.
1. Порядок спостереження при визначенні азимута за годинним кутом Полярної
Один прийом спостереження азимута виконується в такій послідовності (табл.1):
1. Наводять трубу теодоліта при КЛ на земний предмет, беруть відліки по горизонтальному кругу теодоліта і записують їх в журнал.
2. Наводять трубу теодоліта на Полярну зірку беруть відлік часу за годинником, відліки по горизонтальному кругу теодоліта і записують їх в журнал.
3. Переводять трубу теодоліта через зеніт і при другому крузі наводять трубу теодоліта на Полярну зірку беруть відлік часу за годинником, відліки по горизонтальному кругу теодоліта і записують їх в журнал.
4. Наводять трубу теодоліта на земний предмет, беруть відліки по горизонтальному кругу теодоліта і записують їх в журнал.
При переході до спостереження наступного прийому лімб переставляють на величину 1800/m; m – число прийомів.
В журналі спостережень обчислюють:
1. Кут Q за формулою Q = М-С
де М - середнє з відліків по горизонтальному кругу при наведені труби на земний предмет при КЛ і КП;
С - середнє з відліків по горизонтальному кругу при наведені труби на Полярну зірку при КЛ і КП. Крім нього обчислюють подвійну колімаційну помилку 2С за формулою
2С = КЛ - КП ± 180°.
де Т' – середнє з відліків за годинником при спостереженні Полярної зірки при КЛ і КП
и - поправка годинника на час Т'.
Журнал визначення азимута за годинним кутом Полярної зірки
Напрям п. Роза – ОРП-1
Широта φ = 54042'36" Дата 5 серпня 1986 р.
Довгота λ = 2h29m39s Теодоліт Т-5 № 2117
Визначення поправки годинника
В 4h 3 серпня Т1 = 4h00m01s u1 = -1s
В 6h 3 серпня T2 = 5h00m01s u2 = -1s
Годинний хід годинника w = 0s
2. Формули обчислення азимута
Порядок обчислення азимута за годинним кутом Полярної (табл.2) наступний:
1. Обчислюють всесвітній час Т0*Т0=Т - (n + 1), n - номер годинного поясу. Якщо Т менше Зh то до нього слід додати 24h.
2. Обчислюють величину Т0μ = Т0hх 10s. μ = 9s.856 = 10s, де величину Т0беруть в годинах з точністю до 0.1h.
3. Обчислюють місцевий зоряний час "S" за формулою S = S0 + Т0μ + λh, де S0 - зоряний час в 0h всесвітнього часу (вибирається із Астрономічного щорічника);
якщо спостереження велось до (n + 1) години ночі за декретним часом, то приймається дата минулого дня, а якщо після (n + і) години ночі, то приймається дата дня який наступив;
n - номер годинного поясу;
λ - довгота пункту спостереження.
4. Вибирають із Астрономічного щорічника "α" (пряме сходження) і "δ" (схилення) Полярної зірки на дату спостереження і обчислюють її полярну відстань "Δ" за формулою:
Δ = 900 - δ.
5. Обчислюють годинний кут Полярної зірки за формулою:
T = S - α.
6. Обчислюють азимут "α" Полярної зірки.
Виведемо формулу обчислення азимута "α", для цього розглянемо паралактичний трикутник PZσ (Рис. 1), в якому світило σ є Полярною зіркою. Проведемо перпендикуляр із σ до сторони PZ. Одержимо прямокутний трикутник РσМ з сторонами Х, У, Δ.
Рис. 1
З розв'язання трикутника РσМ за теоремою синусів, визначимо його катети Х і У.
Внаслідок малої величини дуг "у" і "Δ" синуси замінимо радіанною мірою.
Тоді у"/ρ" = Δ"/ρ" sin t
y" = Δ"/sin t (1)
Із цього малого трикутника РσМ, вважаючи в ньому кут при вершині σ рівним 900 - t, одержимо:
sin x/sin (900 - t) = sin Δ/sin 900 звідси
sin x = sin Δ cos t або
x" = Δ" cos t. (2).
Розглянемо великий сферичний трикутник MZσ. Із сферичної тригонометрії відомо, що в прямокутному сферичному трикутнику відношення тангенса одного із катетів до тангенса протилежного кута дорівнює синусу другого катета, тобто:
tg y/tg (3600 - α) = sin [900 - (φ + x)] або
tg y/ - tg α = cos (φ + x) звідси
- tg α tg y/cos (φ + x).
Внаслідок малих величин "α" і "у", застосовуючи перехід до їх радіанної міри, одержимо:
- α" = y"/cos (φ + x).
Замінюючи в цьому рівнянні х і у їх значеннями із формул (1) і (2), одержимо:
- α" = Δ"sin t/cos (φ +Δ"cos t).
7. Обчислюють азимут напряму на земний предмет.
A = α + Q.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.