Вводи газопроводів у житлові, громадські і промислові будинки

2.5. Вводи газопроводів у будинки

а) житлові і громадські

Основні елементи системи газопостачання житлових і громадських будинків – це відгалуження від вуличних газопроводів мережі низького або середнього  тиску (дворові газопроводи), вводи в будинки і внутрішньо будинкові розгалуження, а також різноманітне газове обладнання.

Відповідно до вимог ДБН В.2.5-20-2000 тиск газу в газопроводах, які прокладають всередині житлових будинків, повинен бути не більшим 3,0 кПа (це ж саме стосується і тиску газу перед побутовими газовими приладами, якщо у їх паспорті не вказані інші значення). Для газопроводів у громадських будинках і на підприємствах побутового обслуговування населення невиробничого характеру обмеження становить 5,0 кПа, тобто для газифікації вказаних будинків можна використовувати лише газ низького тиску.

На території житлових груп і мікрорайонів газопроводи слід прокладати підземно з дотриманням вимог чинних документів . Заборонено їх трасувати під дитячими майданчиками, іншими місцями можливого масового скупчення людей. Відстані до фундаментів будинків , інших споруд тощо повинні бути не меншими за вказані у додатку 5 (5.).

Внутрішньо квартальні газопроводи необхідно проектувати тупиковими з організацією одного газового вводу на кожний будинок. Його влаштовують, як правило, біля глухої стіни. Один з можливих варіантів організації вводу газу в будинок дивись Рис.2.1.

Для комерційного обліку спожитого газу вимогами ДБН В.2.5-20-2000 передбачено встановлення газового лічильника:

1) на вводі в індивідуальний житловий будинок;

2) те ж, в окрему квартиру багатоквартирного житлового будинку;

3) на вході в громадський будинок або на підприємство комунально-побутового обслуговування населення;

4) перед кожним газовикористовуючим приладом чи апаратом (за необхідності).

Прокладання газопроводів в середині будинків необхідно передбачати , як правило, відкритим. В протилежному разі – закритого прокладання – їх розміщують в борознах стін, які закривають знімними щитами, що мають отвори для забезпечення вентиляції.

Перехід газопроводів через будівельні конструкції, для попередження їх руйнування при осадці будівлі та захисту від корозії,  необхідно виконувати в сталевих футлярах – гільзах, а простір між ними і газопроводами слід ущільнювати негорючим и матеріалами. Зовнішній край футляра встановлюють на 50 мм від  рівня стіни в обидві сторони, при перетині перекриття - виводять на 50 мм над підлогою і врівні зі стелею.     

                  а)                                                           б)

Рис. 2.1. Ввід підземного газопроводу у будинок

-Г1-  газопровід низького тиску; -Г2- газопровід середнього тиску; - Г5- газопровід продувний.

 1 – газопровід дворовий сталевий; 2 – теж, поліетиленовий; 3 – газопровід внутрішньобудинковий сталевий; 4 – арматура запірна; 5 – з’єднання ізолююче фланцеве; 6 – футляр; 7 – трубка контрольна; 8 – футляр сталевий з вентиляційними отворами; 9 – футляр полівінілхлоридний; 10 – перехід „поліетилен – сталь”; 11 – пробка; 12 – регулятор тиску газу будинковий; 13 – шафа металева; 14 – опора; 15 – подушка пісчана; 16 – засипка щебенева.

   б) промислові

Комунальні і промислові підприємства в більшості випадків використовують велику кількість газу (сотні, а іноді десятки тисяч м³ за годину). Тому ці підприємства, в більшості випадків, приєднуються до газопроводів високого і середнього тиску. Іноді високий або середній тиск подається безпосередньо до газових установок ( котлів, печей і т.п.). Іноді до виробничих підприємств прокладають спеціальні газопроводи, в яких підтримується тиск газу , вищий за тиск в мережі міста чи населеного пункту.

Газ на територію підприємства, як правило, подається по підземному газопроводу. Для забезпечення більшої надійності постачання газу, бажано будувати два вводи газу на підприємство від різних магістральних газопроводів. І на території підприємства їх з’єднують між собою. На промислових підприємствах використовують газ на технологічні цілі, в різних установках, під різним тиском. Для зниження тиску і підтримання його на заданому рівні на вводі газопроводу на території підприємства обладнують газо регуляторний пункт (ГРП), в ньому також розміщують лічильників вузол. Крім того, для окремих цехів або потужних газових установок, на території підприємства обладнуються місцеві ридуцируючі установки (ГРУ), для зниження тиску до потрібної величини.

Вводи газопроводів в цехи промислових підприємств і котельні, як правило, будують безпосередньо в приміщеннях, де розташовані газовикористовуючі агрегати.

 При будові вводу газопроводу на територію промислового підприємства, перед забором (територією) підприємства встановлюють вимикаючий пристрій. Цей вимикаючий пристрій встановлюють на поверхні землі, в доступному місці, не ближче 2 м від стіни забору або приміщення. По території підприємства газопроводи, як правило, прокладають надземно, з урахуванням можливості проїзду транспорту. Надземне прокладання газопроводів виконують по колонам або естакадам з негорючого матеріалу. Кріплення газопроводів різних тисків один до одного на одних опорах дозволяється, якщо дозволяє їх міцність. Не дозволяється покладання на одних і тих же опорах газопроводу і електрокабеля, крім електроліній прокладених в сталевих трубах або броньованих та ліній сигналізації, призначених для обслуговування газопроводу. Дозволяється прокладання газопроводу кріз приміщення , в яких газ не використовується , але при умові що з’єднання виконані зварюванням, в межах цього приміщення відсутня арматура і в приміщення забезпечено доступ обслуговуючого персоналу цілодобово.

Заборонено прокладання газопроводу кріз погріб,  приміщення вибухонебезпечних виробництв, склади вибухонебезпечних і горючих матеріалів, вентиляційні камери та приміщення в яких газопровід може кородіровать.

Через фундамент або стіну газопровід прокладають в футлярі. Простір між футляром і стіною щільно заповнюють цементним розчином на всю ширину стіни. А між газопроводом і футляром набивають просмолену конопляну стрічку. Кінці футляра заливають бітумом. В межах футляра не повинно бути зварних швів. Кінці футляра повинні виступати за межі стіни чи фундаменту на 30 – 50 мм.