Ознайомлення з принципом дії подвійного реверсивного лічильника, виготовленого на мікросхемах серії 217

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

“Харківський політехнічний інститут”

Кафедра обчислювальної техніки та програмування

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

“Лічильник.”

Виконав:

студент групи АП-30б

 Кошель М.В.

Перевірив:

доц. Даниленко О.Ф.

Харків 2002

Лабораторна робота №4.

Тема: “Лічильник.”

Мета: Ознайомлення з принципом дії подвійного реверсивного лічильника, виготовленого на мікросхемах серії 217.

Дослід №1: Установка лічильника в нуль.

Схема досліду зображена на рис.1

                                                                                                                 Рис. 1

На входи R усіх тригерів подаємо короткочасно сигнал 0. Для цього тумблер Т₂ переводимо короткочасно в положення вгору. А на входи S подаємо сигнал 1, для цього тумблери Тк₁, Тк₂ , Тк₃, Тк₄,Тк₅ переводимо у положення вниз. За допомогою вольтметра перевіримо напругу на виходах Q (вона повинна дорівнювати логічному 0). Результати замірянь приведені у таблиці 1.

                                                                                             Таблиця 1

Задамо лічильнику рижим додавання. Для цього установимо тумблер Т₁ у положення вгору. Знімемо показники вольтметра та осцилографа на виходах тригерів. Показники вольтметра (перетворені в логічні сигнали) наведені в таблиці 2 а осцилограми на рис. 2.

                                                                                             Таблиця 2

Рис. 2

Висновок: З’ясували, що додавання реалізується завдяки поданням “1” на нижні та верхні схеми “І” елементів “І-АБО-НІ” (рис. 1). Лічильник у режимі додавання можливо використовувати, як дільник частоти.

Дослід №2: Установка лічильника в 1. Режим вирахування.

Схема досліду зображена на рис. 1

На входи R усіх тригерів подамо сигнал 1. Для цього тумблер Т₂ переводимо у положення вниз. На входи S подаємо короткочасно сигнал 1, для цього тумблери Тк₁, Тк₂ , Тк₃, Тк₄,Тк₅ короткочасно переводимо у положення вгору. За допомогою вольтметра перевіримо напругу на виходах Q (вона повинна дорівнювати логічній 1). Результати замірянь приведені у таблиці 3.

                                                                                             Таблиця 3

Задамо лічильнику рижим вирахування. Для цього установимо тумблер Т₁ у положення вниз. Знімемо показники вольтметра та осцилографа на виходах тригерів. Показники вольтметра (у вигляді логічних сигналів) наведені в таблиці 4, а осцилограми на рис. 3.

                                                                                             Таблиця 4

                                                                                                                           Рис. 3

Висновок: Встановлення лічильника в режим вирахування відбувається за рахунок подання сигналу “1” на нижні схеми “І”, а сигналу “0” на верхні схеми “І” елементів “І-АБО-НІ” (рис. 1). Вирахування відбувається за рахунок інвертування сигналу з виходу тригера в елементі “І-АБО-НІ”, та подачі його на наступний тригер. Лічильник у режимі вирахування можливо використовувати для збільшення імпульсу.

Дослід №3 Запис початкового коду у лічильник за два такти.

Схема досліду зображена на рис.1

Задамо лічильнику режим додавання, установивши тумблер Т₁ угору. Установимо лічильник в нуль, та за допомогою вольтметра перевіримо стан лічильника. Результати перевірки наведені в таблиці 5

                                                                                             Таблиця 5