Оздоровчо-спортивний комплекс загальною площею 2708 кв.м в м.Суми, страница 17

          Умова розрахунку задовольняється , так як розрахункове напруження в стержні колони не перевищує розрахункового опору сталі.

Розрахунок бази колони.

Розміри опорної плити призначаємо з конструктивних міркувань.

Отже , приймаємо відстань від стержня колони до краю опорної плити с=150 мм . Ця відстань забезпечує в розміщення отворів d=50 мм в опорній плиті для анкерних болтів.

                    Так як стержень колони є труба , то опорна плита матиме форму квадрата зі стороною

ВPL=АPL=D+2*c=24,5+2*15=54,5 см.

де D=245 мм – зовнішній діаметр труби.

Перевіряємо чи опорна плита розміром 545х545 мм буде забезпечувати призмову міцність бетону ростверку . Клас бетону з якого виготовлений ростверк В12,5 з розрахунковим опором стиску Rb= 7,5 МПа.

Отже , максимальний розрахунковий тиск під опорною плитою буде рівний Р=N/A+М/Wпл.

де Wпл= (ВPL*АPL²)/6=(54,5*54,5²)/6=26980 см3 – момент опору опорної плити .

        Р=1087,4/(54,5*54,5)+7620/26980=0,65 кН/см² = 6,5 МПа < Rb= 7,5 МПа.

                    Умова розрахунку задовольняється так , як максимальний розрахунковий тиск під опорною плитою не перевищує розрахункового опору бетону ростверку на стиск .

                    Визначення товщини опорної плити проводимо за зусиллями на консольній ділянці з вильотом консолі с=26 см.

                    Для визначення максимального згинаючого моменту виділяємо смугу шириною 1см в діагональному перерізі опорної плити . Отже , максимальний згинаючий момент буде дорівнювати :

                    М=q*c²/2=0,65*26²/2=219,7 кН/см

                    Потрібна товщина опорної плити :

                    см

                    Для зменшення товщини опорної плити в діагональному перерізі розміщуємо траверси.

                    Розрахунок потрібної товщини опорної плити після постановки траверс проводимо , як для пластини защемленої з трьох сторін :

                      кНсм

                    Потрібна товщина опорної плити :

                      см.

                    Приймаємо товщину опорної плити 38 мм.

                    Визначення висоти траверси із умови міцності зварного шва :

          =1087,4/(2*4*1*0,8*18*1*1)=9,44 см.

                    Отже , достатня висота траверси 9,44 см , але згідно норм проектування висота траверси призначається не менше 300 мм . Остаточно приймаємо траверсу висотою 30 см.

                    Траверсу розглядаємо як однорідну консольну балку опорами якої являються зварні шви , а навантаженням – тиск від фундаменту.

                    Визначення максимального згинаючого моменту.

                    М=  =3612  кНсм.

                    Перевірка міцності траверси за нормальними зусиллями , попередньо задавшись товщиною траверси t=12 мм.

                    =20,06 кН/см² < Rу = 23 кН/см²

                    Умова міцності траверси забезпечується.

Розрахунок оголовка колони.

Розрахунок товщини опорної плити оголовка проводимо як  для опорної плити бази колони.

                    Тиск по опорній плиті : Р=(9*15*4,18+33,49)/(68*68)=0,13 кН/см²

                    Максимальний згинаючий момент в плиті розраховуємо як для пластини жорстко закріпленої з трьох сторін :

                     кНсм

                    Визначення товщини плити :

                     см

          Приймаємо 2,0 см.

Розрахунок товщини ребра жорсткості як консольної балки з вильотом

консолі 215 мм , завантаженої ріввномірно-розподіленим навантаженням від

конструкцій покриття q=0,13*68=8,84 кН/см

           Визначення максимального згинаючого моменту.

                    М=  кНсм.

                    Перевірка міцності траверси за нормальними зусиллями , попередньо задавшись товщиною траверси t=12 мм.

                    кН/см² < Rу = 23 кН/см²

                    Умова міцності траверси забезпечується.

Розділ 3

Технологія та організація

будівництва

3.1.Організаційно-технологічна характеристика об’єкту будівництва та умови його виконання.

Запроектований об’єкт будівництва в архітектурно-планувальному та об’ємно-конструктивному рішенні характеризується: