Ce – коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі і визначається за 8.9 ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»,Ce =1
Calt – коефіцієнт географічної висоти, що визначається за 8.10. ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»,Calt =1.
Отже, граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття дорівнює:
1*1670*1=1670 Па=1,67кПа
1.2. Експлуатаційне розрахункове значення обчислюється за формулою:
,
де – коефіцієнт надійності за експлуатаційним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно з п.8.12 ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування», =0,49
S0, С – те саме, що і при визначенні граничного значення розрахункового навантаження.
Отже, експлуатаційне розрахункове значення снігового навантаження дорівнює:
0,49*1670*1=820 Па=0,82 кПа
1.3. Квазіпостійне розрахункове значення обчислюється за формулою
,
де =160 Па, згідно ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»;
S0, С – те саме, що і при визначенні граничного значення розрахункового навантаження.
Отже, квазіпостійне розрахункове значення снігового навантаження дорівнює:
(0,4*1670-160)*1=510 Па= 0,51 кПа
Навантаження від дії вітру.
Визначення навантаження на 1м² вертикальної поверхні будівлі. Розрахунок проводимо у відповідності з ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування».
Вітрове навантаження є змінним навантаженням, для якого встановлені два розрахункові значення:
- граничне розрахункове значення;
- експлуатаційне розрахункове значення.
Вітрове навантаження на споруду слід розглядати як сукупність:
а) нормального тиску, прикладеного до зовнішньої поверхні споруди або елемента;
б) сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні і віднесених до площі її горизонтальної (для шедових або хвилястих покрівель, покрівель з ліхтарями) або вертикальної (для стін із лоджіями і подібних конструкцій) проекції;
в) нормального тиску, прикладеного до внутрішніх поверхонь будівель з повітропроникними огородженнями, з прорізами, що відчиняються або постійно відкриті.
Сукупність зазначених сил може бути подана у формі нормального тиску, зумовленого загальним опором споруди у напрямку осей x і у та умовно прикладеного до проекції споруди на площину, перпендикулярну до відповідної осі.
Граничне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою
,
де - коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за п. 9.14 ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування» =1 при Т = 50 р.
W0 – характеристичне значення вітрового тиску ,що визначається за додатком Е ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування» і становить W0=420 Па.
С – коефіцієнт, визначений за п.9.7. ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»
С = Сaer Ch Calt Crel Cdir Cd , (9.3)
де Сaer- аеродинамічний коефіцієнт, що визначається за п.9.8. Сaer акт=0,8
Сaer пас=0,6
Ch - коефіцієнт висоти споруди, що визначається за п.9.9; Ch =1,55
Calt - коефіцієнт географічної висоти, що визначається за п.9.10; Calt =1
Crel - коефіцієнт рельєфу, що визначається за п.9.11; Crel =1
Cdir - коефіцієнт напрямку, що визначається за п.9.12; Cdir =1
Cd- коефіцієнт динамічності, що визначається за п.9.13. Cd=0,9.
Са =0,8*1,55**1*1*1*0,9=1,116
Сп=0,6*1,55*1*1*1*0,9=0,837
Визначення граничного значення тиску на вертикальну поверхню будівлі:
- активного
Wа=1*0,42*1,116=0,47 кН/м2
- пасивного
Wп=1*0,42*0,837=0,35 кН/м2
Експлуатаційне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою
, (9.2)
де – коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за п.9.15. =0,027
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.