Оздоровчо-спортивний комплекс загальною площею 2708 кв.м в м.Суми, страница 13

Ce – коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі і визначається за 8.9 ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»,Ce =1

Calt – коефіцієнт географічної висоти, що визначається за 8.10. ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»,Calt =1.

Отже, граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття дорівнює:

          1*1670*1=1670 Па=1,67кПа

1.2. Експлуатаційне розрахункове значення обчислюється за формулою:

,                                          

де  – коефіцієнт надійності за експлуатаційним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно з п.8.12 ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування», =0,49

S0, С – те саме, що і при визначенні граничного значення розрахункового навантаження.

Отже, експлуатаційне розрахункове значення снігового навантаження дорівнює:

0,49*1670*1=820 Па=0,82 кПа

1.3. Квазіпостійне розрахункове значення обчислюється за формулою

,                                  

де =160 Па, згідно ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»;

S0, С – те саме, що і при визначенні граничного значення розрахункового навантаження.

Отже, квазіпостійне розрахункове значення снігового навантаження дорівнює:

(0,4*1670-160)*1=510 Па= 0,51 кПа

Навантаження від дії вітру.

Визначення навантаження на 1м² вертикальної поверхні будівлі. Розрахунок проводимо у відповідності з ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування».

Вітрове навантаження є змінним навантаженням, для якого встановлені два розрахункові значення:

-  граничне розрахункове значення;

-  експлуатаційне розрахункове значення.

Вітрове навантаження на споруду слід розглядати як сукупність:

а)  нормального тиску, прикладеного до зовнішньої поверхні споруди або елемента;

б)  сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні і віднесених до площі її горизонтальної (для шедових або хвилястих покрівель, покрівель з ліхтарями) або вертикальної (для стін із лоджіями і подібних конструкцій) проекції;

в)  нормального тиску, прикладеного до внутрішніх поверхонь будівель з повітропроникними огородженнями, з прорізами, що відчиняються або постійно відкриті.

Сукупність зазначених сил може бути подана у формі нормального тиску, зумовленого загальним опором споруди у напрямку осей x і у та умовно прикладеного до проекції споруди на площину, перпендикулярну до відповідної осі.

Граничне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою

,                                        

де  - коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за п. 9.14 ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»  =1 при Т = 50 р.

W0 – характеристичне значення вітрового тиску ,що визначається за додатком Е ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування» і становить W0=420 Па.

С – коефіцієнт, визначений за п.9.7. ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»

С = Сaer Ch Calt Crel Cdir Cd ,                              (9.3)

де Сaer- аеродинамічний коефіцієнт, що визначається за п.9.8. Сaer акт=0,8

Сaer пас=0,6

Ch - коефіцієнт висоти споруди, що визначається за п.9.9; Ch =1,55 

Calt - коефіцієнт географічної висоти, що визначається за п.9.10; Calt =1

Crel - коефіцієнт рельєфу, що визначається за п.9.11; Crel =1

Cdir - коефіцієнт напрямку, що визначається за п.9.12; Cdir =1

Cd- коефіцієнт динамічності, що визначається за п.9.13. Cd=0,9.

Са =0,8*1,55**1*1*1*0,9=1,116

Сп=0,6*1,55*1*1*1*0,9=0,837

          Визначення граничного значення тиску на вертикальну поверхню будівлі:

          - активного

Wа=1*0,42*1,116=0,47 кН/м2

  - пасивного

Wп=1*0,42*0,837=0,35 кН/м2

Експлуатаційне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою

,                                          (9.2)

де  – коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за п.9.15.  =0,027