2.7.7 Підбір перерізу нижньої частини колони
Виходячи з прийнятого орієнтовно положення центра ваги перерізу нижньої частини колони, знаходимо зусилля у вітках колони:
- у зовнішній вітці: кн.
- у підкрановій вітці: кн.
Визначаємо орієнтовну площу віток по формулі:
; j = 0,8 ; Ry =22 кН/ см2
Атр.нв =72,64 см2; Атр. п.в =40,37 см2;
По сортаменту для підкранової вітки приймаємо двутавр 30 Б1. Його характеристика: h = 300 мм; А= 46,5 см2 ; Iy =337 см4
В = 135 мм; Ix =7080 см4 ; Wy=49.9 см3
D = 6.5 мм; Wx =472 см3 ; iy =2.69 см
t = 10.2 мм; ix =12.3 см ; I = 17.4 см4
R = 12 мм ; Sx =268 см3
Для зручності кріплення елементів решітки просвіт між внутрішніми гранями полок зовнішньої вітки приймаємо таким же як і в підкрановій вітці тобто 279,6 мм. Товщину перерізу швелера для зручності її стику з полкою підкранової частини колони приймаємо рівною 16 мм. Висота стінки з умови розміщення зварних швів приймаємо рівною 330 мм.
Необхідна площа полиць см2 ; 33,0 * 1,6 = 52,8 см2
З умови розрахункової стійкості полиці швелера приймаємо вн = 14 см; tн=1см; Ан =14 см2.
Анв = 52,8 +28 = 80,8 см2
іх =см
Іу см4
Уточнюємо положення центра ваги колони
Во = 100 – 3,5 = 96,5 см.
Знаходимо розрахункові зусилля у вітках
кН
кН
Перевіяємо стійкість колони як центрально стиснутого елемента
Стійкість вітки в площині колони
Стійкість вітки із площини колони
де j - коефіціент вигину, який визначається за гнучкістю вітки ;
lв – розрахункова довжина вітки кріплення решітки, дорівнює відстані між вузлами кріплення решітки;
і – радіус перерізу решітки вітки відносно осі 1-1 ( для зовнішньої вітки) або 2-2 ( для підкранової вітки ).
jу – коефіціент повздовжнього вигину, який визначається за гнучкістю;
; lу – розрахункова довжина вітки із площини колони, рівна відстані між закріпленими точками зв’язків.
Значення j за найбільшою гнучкістю
j = 0,0912
j = 0,612
Підкранова вітка
; lх2 = 74,34; j = 0,671
lу2 = 85,20;
18,56 < 24,2 кН/см2
В площині рами стійкість колони забезпечується . Із площини рами стійкість колони забезпечується кожною віткою окремо.
2.7.8 Розрахунок решітки нижньої частини колони
Прийнята відстань між вузлами решітки 200 см, при куті нахилу стержня решітки 45о. Значення поперечної сили Q=14,12 кН.
Тоді зусилля в розкосі буде рівне:
довжина розкосу а= 1,48 м = 148см.
, де 0,6 – значення коефіціента повздовжнього вигину; gс = 0,75 –коефіціент умов роботи для одинарного кутика. Приймаємо розкіс у вигляді кутика 50*5, А= 4,8 см2; імін =0,98
Гнучкість розкосу l=; j = 0,315
< 17,37 кН/см2;
Стійкість розкосу забезпечена.
2.7.9 Перевірка стійкості колони як єдиного стержня, яка залежить від перерізу розкосів.
А= Анв + Апв = 80,8 + 46,5= 127,3 см3
Іх = (Іх1 + Анв*ул2 ) + (Іх2 + Апв*уп2 ) = ( 7080 +46,5* 61,252 ) + ( 1236,1 +80,8*35,272 ) = 284162,81 см4
Гнучкість стержня відносно вільної осі Х-Х
Приведена гнучкість , де a - коефіціент знайдений за формулою
а – довжина розкосу;
в – ширина розкосу;
l – крок розкосів;
Аa1 – площа двох розкосів;
А – сумарна площа віток.
Умовна приведена гнучкість
Перевірку стійкості колони в цілому необхідно виконати на дві комбінації зусиль:
1) довантажуючих підкранову вітку;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.