Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Дослідження стійкості до шумових перешкод студентів при сприйнятті та переробці оперативної інформації"

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра          основ виробництва та дизайну           

Інструктивно-методичні матеріали

до лабораторного заняття з теми:

Дослідження стійкості до шумових перешкод студентів при сприйнятті та переробці оперативної інформації

з дисципліни:  ТЕХНІЧНА ЕСТЕТИКА ТА ЕРГОНОМІКА Ч. 3

ПП.09.07 ЕРГОНОМІКА

для студентів__ІV__курсу

6.010103 Технологічна освіта (Технічна та комп’ютерна

графіка)                                                                .

(код та назва напряму (спеціальності) підготовки

Розроблені: кандидат педагогічних наук, доцент Борисова Тетяна Миколаївна

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)

Мета: оволодіти методами дослідження на основі тестової оцінки, що дозволяють визначити стійкість до шумових перешкод різних видів при здійсненні розумової, виробничої діяльності. Провести експериментальне визначення стійкості до шумових перешкод студента на робочому місці.

Оснащення: секундомір, звукогенератор або швейна машина, верстат, інше обладнання, що створює шуми в майстерні, магнітофон, звукозапис голосових повідомлень у вигляді цифрових та літерних поєднань, схожих до координат шахової дошки (е2, f4), червоно-чорні таблиці Платонова (8-12 штук) або тахістоскоп.

Самостійна робота: продовжити словник ергономічних понять, підготуватися до експрес опитування по змісту теми.

Теоретичні відомості

Шум – це поєднання звуків, які являються собою швидкі зміни тиску повітря і негативно впливають на організм людини. Рівень звукового тиску вимірюється в одиницях інтенсивності шуму (дБ – децибелах) та частоти звука (Гц – герцах). В приміщеннях рівень шуму вимірюється шумоміром, при відсутності такого приладу рівень шуму визначають на відстані при якій можна почути голос нормальної гучності. Сила шуму вважається помірною, якщо мова людини розпізнається на відстані 2,5м. При підвищеному шумі мову нормальної гучності можна почути на відстані 2м, при сильному – на відстані 1-1,5м.

Таблиця 1

Рівень шуму	Інтенсивність шуму	Відстань голосового сприйняття
Помірний	60-70 дБ	2,5 м
Середній	70-90 дБ	Max 2 м
Сильний	90-... дБ	Max 1-1,5 м

Гучність мови у різних людей може бути в межах 55-75 дБ, гранична гучність (крик) досягає 100дБ. Для забезпечення нормального сприйняття мови на відстані 1-2м нормальним тоном, рівень звукового тиску має бути меншим 50-60дБ. На заняттях з трудового навчання, де одночасно навчаються 20-25 школярів, рівень звуку до 75дБ є гранично допустимим для підтримки мовленевого зв’язку вчителя з учнями. Робота школярів в умовах шуму негативно впливає на їх здоров’я. Так шум вище 140 дБ приводить до нервово-м’язової втоми, погіршення слуху, порушення вестибулярного апарату. Шум з рівнем звукового тиску від 80 до 140 дБ призводить до тимчасового порушення працездатності учнів стає причиною збільшення помилок в роботі, зниження зосередженості та уваги, нервозності. Постійний шум менш небезпечний ніж змінний. Шум який виникає несподівано, наприклад удар молотка, звук телефонного дзвоника, дуже небезпечний.

Шум станка за яким працює учень в шкільній майстерні, сприймається ним нормально. Але заважає шум інших станків та шум, який з’являється несподівано. Абсолютна тиша та безшумне оточення негативно впливають на психіку учнів. Знизити виробничі шуми можна за рахунок зниження шуму в джерелі його виникнення та попередження розвитку шуму. Звукові хвилі, що відбиваються від стін та стелі, збільшують рівень шуму на 10-12% у порівнянні з відкритим простором. Буферні пристрої, наприклад, пом’якшують удари, а різні облицювальні матеріали, прокладки, кожухи зменшують інтенсивність шуму. В якості шумопоглинаючих матеріалів використовуються фанера, пробкова плита, бітум, рубіроід, акустична штукатурка, паркетні плити.

Рівень автоматизації сучасного виробництва обумовлює виникнення професій, при яких ефективність цілеспрямованої діяльності багато в чому визначаються швидкістю реагування на виробничі сигнали, здатністю до швидкої та якісної переробки різних об’ємів оперативної інформації.

В формуванні швидкодії основна роль належить оперативній та короткочасній пам’яті, переключенню та концентрації уваги, в зв’язку з цим виникає необхідність розробити систему тестів, що дозволяють отримати кількісну оцінку перелічених психофізіологічних процесів.

Найбільш досконалою для теперішнього дослідження є методика експерименту з тахістоскопом. Хоча враховуючи, що його може не знайтися в лабораторії, можна використати таблиці Платонова (порядок виконання даної роботи з їх використанням наведено нижче; при застосуванні в даних цілях тахістоскопа методика в робочому порядку корегується відповідним чином). По часу, затраченому на виконання завдання, виконуються висновки про швидкість переключення уваги.