Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Асортименти хутряних напівфабрикатів"

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра          основ виробництва та дизайну           

Інструктивно-методичні матеріали

до лабораторного заняття з теми:

“ Асортименти хутряних напівфабрикатів ”

з дисципліни: __ ПП.05. МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

для студентів__ІІІ__курсу

___________6.010104 Професійна освіта (Технологія виробів легкої  

                                    промисловості)__________________________

(код та назва напряму (спеціальності) підготовки

Розроблені: кандидат педагогічних наук, доцент Борисова Тетяна Миколаївна

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)

Мета роботи – познайомитися з асортиментом, одержати навички розпізнавання різних видів хутряних напівфабрикатів та визначення їх якості.

Теоретичні відомості. Хутряні напівфабрикати – це вичинені, іноді пофарбовані шкурки деяких видів звірів і тварин, придатні для виготовлення хутряної сировини (сирих невичениних шкурок звірів), оскільки шкурки хутряної сировини виробляють не тільки натуральними, але також фарбують у різні кольори, стрижуть, вищипують, облагороджують волосяний покрив, що, звичайно, розширює асортимент напівфабрикатів порівняно з асортиментом сировини.

За Загальносоюзним класифікатором хутряні напівфабрикатів належать до 89 класу «Хутро, хутряні та овчінно – шубні вироби » і підкласу «Напівфабрикат хутряний ». Асортимент хутряних напівфабрикатів за товарними ознаками прийнято поділяти на хутро, хутряні шкури морського звіра.

За товарними ознаками хутряні напівфабрикати класифікують на групи, підгрупи і види.

Класифікація хутряних напівфабрикатів

До групи хутрових морських звірів включають напівфабрикатів морського котика і тюленя (більок, чубастик, нерпа).

Вивчаючи хутряні напівфабрикати /шкурки звірів/ основну увагу треба звернути на стан розвитку волосяного покриву ділянок шкурки, його густість, висоту, м'якість і шовковистість, колір волосяного покриву, забарвлення остьових і пухових волосин на ділянках шкури, її розміри.

Шляхом порівняльної характеристики визначають вид напівфабрикату, підгрупу і групу, до якої він належить.

Якість хутряних напівфабрикатів установлюється залежно від сорту шкурки, групи дефектності і розмірів; для деяких видів напівфабрикатів також враховують кряж і колір.

Вивчаючи хутряні напівфабрикати треба мати на увазі, що кращі за якістю шкірки зимових видів хутра одержують від дорослих особин, які мають у зимовий період добре розвинений, високий, густий волосяний покрив. Найцінніші шкурки весняних видів одержують від молодняка, при цьому чим нижчий і м'якіший волосяний покрив, тим цінніше хутро. При сортуванні хутряних напівфабрикатів їх поділяють за розмірами, кольором, сортами (залежно від розвитку волосяного покриву) та за наявністю дефектів.

Каракулево-смужкові. До асортименту каракулево-смужкових напівфабрикатів входять шкурки, які одержали від ягнят різних порід овець. Каракульча (від ягнят, які не народилися, викиднів каракульських порід овець) -шкурки з низьким слабко розвиненим волосяним покривом характерно бугристого малюнка; каракуль чистопорідний (від ярчуків віком 1-3 дні) – шкурки з густим блискучим волосяним покривом у вигляді щільних, тугих завитків різної форми; яхобаб (від ярчуків віком до 1 місяця) – шкурки з перерослими мало шовковистими матовими волосинками.