Джинсові тканини виробляються саржевим переплетенням з однониткової кардної пряжі, фарбованої в основі й суворої в утку. Поряд із класичною джинсовою тканиною, що одержала широке застосування для молодіжних спортивних костюмів, курток, штанів, спідниць, випускаються джинсові тканини з кольоровими нитками, що утворять малюнок у смужку й клітку. Для виробництва джинсових тканин використається пряжа з додаванням лавсанових волокон, а також віскозно-лавсанова.
До зимової підгрупи відносяться сукна, вельветон і замша. Сукна виробляються з кардної пряжі, більш товстої в системі утоку, чим у системі основи, з більшим заповненням по утку, переплетенням посилений сатин. Лицьова сторона тканин покрита щільним, добре загорненим ворсом, утвореним шляхом багаторазового начосу й стрижки. Найчастіше сукна випускають гладко-фарбованими , рідше меланжевими.
Вельветон-тканина, вироблена із крученої пряжі лінійної щільності 29,4 тексХ2—15,4 тексХ2 в основі й однонитковій пряжі лінійної щільності 50—58,8 текс в утку переплетенням посилений сатин. Поверхнева щільність 370—400 г/м2
Замша відрізняється від інших тканин дуже коротким і добре запресованим начесним ворсом: Поверхнева щільність замші 405-415 г/м2. Замша виробляється із крученої пряжі в основі й однониткової в утку.
7-я група — підкладкова (артикули від 3800 до 3862 з резервом до 4999). До цієї групивідносяться: коленкор - тканина, аналогічна мадаполаму й ситцю, але з дуже твердою обробкою (вміст апрету 8-10 %), використається вона для прокладок в одязі; саржа рукавна - вибілена тканина із друкованим малюнком у вигляді смуг; кишенькова тканина - виробляється полотняним переплетенням, рідше переплетенням ламана саржа з кардної пряжі лінійної щільності 25-36 .текс.
8-я група — ворсова (артикули від 4100 до 4191 з резервом до 4199). У неї входять тканини з уточно-разрезным ворсом: вельвет-корд, вельвет-рубчик і напівоксамит. Освоєно виробництво основоразрезного оксамиту.
Тканини ворсової групи мають основу із гребенної або кардної крученої пряжі й найчастіше однонитковий утік. Щоб після розрізування ворсу не послабити утокову систему, утковорсові тканини виробляються з великою щільністю по утку.
Вельвет одержують із крученої кардної пряжі лінійної щільності 18,5 текс х 2 або гребенної лінійної щільності 15,4 текс х 2, 11,7 текс х 2 в основі; кардної пряжі лінійної щільності 41,7 текс, 31,2 текс, 18,5 текс або гребенної пряжі лінійної щільності 29,4 текс, 15,4 текс в утку. Поверхнева щільність вельвету 220-350 г/м2 .
Вельвет-корд має на поверхні ворс висотою до 1,5 мм, що розташовується полосами – рубчиками шириною 3 — 5 мм.
Вельвет-рубчик має на поверхні дрібні рельєфні смуги — рубчики, висота ворсу 0,8—0,9 мм. Випускають вельвети гладко фарбованими або друкованими.
Напівоксамит має суцільну гладку ворсову поверхню з висотою ворсу до 2 мм. Ворс утвориться при розрізуванні ворсових утокових ниток.
Оксамит — ворсова тканина з основорозрізним ворсом.
4. Порядок виконання роботи
4.1 Аналіз "німого" зразка провести в наступній послідовності:
1. Визначити лицьову й виворітну сторони тканини
2. Визначити напрямок ниток основи й утка.
3. Визначити вид ткацького переплетення.
4. Визначити волокнистий склад тканини (за допомогою органолептичного методу, а якщо буде потреба й лабораторного).
5. Визначити вид обробки
6. Визначити щільність по основі й по утку (кількість ниток на 100 мм).
7. Визначити призначення тканини.
Характеристику основних фізико-механічних властивостей зразка представити у формі таблиці 4.1
Графи 1-12 таблиці 4.1 заповнюються за допомогою торгівельного прейскуранта [4] і посібника [2] (графа 3). Якщо запропонований зразок тканини не передбачений прейскурантом, то графи 1 - 12 заповнюються за результатами проведених досліджень, без вказівки артикула тканини.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.