2-я група бязеві тканини. Артикул 100 - 120 (резерв до 199). Бязі більш важкі тканини ніж ситці (поверхнева щільність 140-150 г/м2).Вони виробляються з кардної пряжі (лінійною щільністю по основі - 25-29,4 текс і по утку 29 текс). Лінійне заповнення по основі 50-53%, по утку 45-48%.
3-я група білизняні тканини. Вони випускаються вибіленими або пофарбованими у світлі тони. Артикул від 200 до 407 (резерв до 499). Ця група ділиться на три підгрупи - бязева, міткалева й спеціальна.
У бязеву підгрупу входять бязі й полотна. Полотна більш грубі тканини ніж бязі і їх застосовують для постільної білизни, а бязі ще й для чоловічого.
У міткалеву підгрупу входять суворі тканини за структурою аналогічні ситцям, що відрізняються вмістом апрету. При вмісті апрету менш 1,5% з міткалю одержують тканину, називану муслін, при вмісті апрету 1,5-2,5% властиво міткаль і при більше 2,5-3% мадаполам. Муслін застосовують для виготовлення дитячих виробів, жіночих нічних сорочок, мадаполам для постільної білизни. До міткалів відносять також шифон – тканина полотняного переплетення із гребенної пряжі.
У спеціальну підгрупу входить гринсбон, вироблений переплетенням ламана саржа, і тик-ластик атласного переплетення з поверхневою щільністю 160-197 г/м . Застосовують для виготовлення чоловічої білизни 4-я група сатинові тканини. Артикул від 500 до 649 (резерв до699).Група ділиться на кардні й гребенні сатини. Сатини являють собою тканини різної щільності, які мають лінійне заповнення по основі 40-45% і по утку 70-75%, що надає тканині гладку, блискучу поверхню й підвищену міцність. Всі тканини мерсеризуются й випускаються зі стійкою, лащеною обробкою. Вони можуть бути вибіленими, гладкими-фарбованими або друкованими. Використовуються для пошиття виробів літніх асортиментів, спецодягу і як підкладкові тканини.
5-я група платтяні тканини. В асортименті бавовняних тканин ця група основна, сама більша і різноманітна й постійно обновляється. Артикул від 700 до 1920 (резерв до2999).Група підрозділяється на 4 - ри підгрупи - по сезонності (літня, демісезонна й зимова) і спеціальна (підгрупа тканин з утком з комплексних ниток). Більша частина цих тканин випускається із чисто бавовняних волокон, але є й у суміші з іншими волокнами.
Тканини літньої підгрупи повинні бути легенями й з гарною повітропроникністю. Класичними представниками таких тканин є майя, вольта, вуаль, маркізет і батист. Вони мають полотняне переплетення й поверхневу щільність 60 - 75 г/м .
Тканини демісезонної підгрупи є дешевими замінниками вовняних тканин (і часто їх імітують) і призначені для виготовлення платтів і верхніх чоловічих сорочок. Крім чисто бавовняних випускаються також бавовно-лавсанові, бавовно-нітронові (шерстисті), бавовняно-віскозні (шовковисті) і бавовняно-полінозні тканини.
До класичних платтяних тканинам цієї підгрупи утримуючої 100 % бавовни відносять такі тканини як шерстянка, міцнів мілко візерунчастого переплетення й кашемір саржевого переплетення. Це тканини з однониткової кардної пряжі з поверхневою щільністю 130 г/м2.
До більш важких тканин відносяться шотландка й плетінка. Шотландка виробляється з кардної або гребенної пряжі саржевим або мілко візерунчастим переплетенням з поверхневою щільністю 100-160 г/м2.
Прикладом сорочкових тканин цієї підгрупи є поплін, репс, піку, а також пістрявотканий (пестротканые) в клітинку або смужку, тканини полотняного й мілко візерунчастого переплетень із друкованими малюнками.
До зимової підгрупи відносятьсяфланель, бумазея й байка – тканини з кардної пряжі лінійною щільністю 25-18,5 текс в основі й 50 - 111 текс в утоці, неравноплотные, з більшим заповненням по утку, що дає можливість одержувати одне – або двосторонній начіс. Фланель виробляється із двостороннім начосом полотняним, саржевим або рідше мілко візерунчастим переплетенням, вибіленою, гладкофарбованою або друкованою. Поверхнева щільність 180-200 або 240 - 250 г/м2. Бумазея найчастіше має однобічний начіс, вона може бути полотняного або саржевого переплетення з поверхневою щільністю 160-180 або 240-250 г/м . Байка – тканина полутораслойного переплетення із двостороннім начосом з товстої пряжі (лінійна щільність 111 - 200 текс) і поверхневою щільністю 360 -400 г/м .
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.