- володіння різними психолого-дидактичними методами (програмованим, сугестивним, репродуктивним, частково-пошуковим, проблемним, дослідницьким поетапного формування тощо) та обізнаність у новаторських методах навчання;
- уміння здійснювати співробітництво з батьками учнів та колективами у позакласній роботі, надавати їм консультативну допомогу;
- уміння створювати робоче самопочуття та умови для реалізації особистісної позиції (як власної так і кожного школяра) у навчанні.
2. Психолого-педагогічний аспект підготовки вчителя до виховної роботи передбачає:
- знання мети, змісту та методів виховної роботи;
- володіння психолого-педагогічними методами виховної роботи;
- володіння психолого-педагогічними методами дослідження і діагностики розвитку особистості учня та дитячих угрупувань;
- уміння визначити мету виховання у відповідності з досягнутим рівнем вихованості дітей;
- уміння організовувати з учнями різні види трудової діяльності, природоохоронну діяльність, формувати риси бережливості, діловитості і підприємництва;
- формування гуманних виховуючих відносин з учнями на рівні співробітництва, враховуючи їх національні традиції, мікро- і макросоціальне оточення;
- уміння будувати педагогічне спілкування на основі захоплення спільною діяльністю, враховуючи природні нахили та інтереси вихованців, здійснювати профорієнтацію учнів на всіх етапах їх розвитку;
- сприяння самовихованню учнів, саморозвитку їх суспільно-цінних якостей і створення умов для самореалізації дитини як неповторної індивідуальності;
- уміння організовувати дозвілля дітей, гуртки художньої самодіяльності, спортивні секції, попереджувати дитячий травматизм, працювати з дітьми, які потребують підвищеної педагогічної уваги (зокрема явище алкоголізму, наркоманії, розпусти, правопорушень, злочинності тощо);
- уміння структурувати і складати розгорнуту психолого-педагогічну характеристику учня та класного колективу з використанням і згадуванням комплексу методів їх вивчення і діагностики.
3. Психолого-педагогічний аспект підготовки вчителя до самовдосконалення
- знання цілей, змісту та методів самовдосконалення,
- володіння методами самоаналізу для адекватної самооцінки;
- виявлення сильних і слабких сторін своєї індивідуальності у ретроспективі і уміння визначити шляхи професійного самовдосконалення у перспективі;
- уміння аналізувати власний досвід роботи, наслідки своєї взаємодії з учнями і їх оточенням;
- уміння використовувати передовий педагогічний досвід роботи, досягнення педагогічної роботи, національної культури, традиції і звичаї свого народу;
- уміння володіти собою, здійснювати емоційно-вольову саморегуляцію;
- уміння творчо працювати над вдосконаленням власних професійних здібностей: за змістовною спрямованістю (ділових, спілкування, рефлексивних), за рівнем опанування діяльністю (пізнавальних, виконавських, творчо-конструктивних) та за формою реалізації дії (практично-рухових, уваго-перцептивних, мовленнєвих і розумово-інтуїтивних).
5. Вимоги до естетичної підготовки
Естетична підготовка здійснюється насамперед в процесі опанування курсів «Етика» та «Естетика». Знання, які набувають студенти не є самоціллю навчального процесу, вони повинні сприяти формуванню світогляду й системи життєвих цінностей, розвивати навички самоосвіти й критичного самоусвідомлення.
У процесі вивчення естетики студенти засвоюють знання:
- природи естетичної цінності та її різновидів;
- специфіки знання естетичної діяльності та її виявів;
- особливостей естетичного сприйняття світу;
- сутності мистецтва як естетичного феномену;
- морфології мистецтва;
- закономірності етичного та художнього виховання школярів.
Студенти набувають уміння:
- естетичної оцінки світу;
- організовувати свою діяльність, зокрема, професійну за законами краси;
- давати естетичну оцінку художньому твору;
- здійснювати естетичне та художнє виховання школярів.
6. Вимоги до професійно-методичних знань і умінь спеціаліста
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.