Натуральні волокна рослинного та тваринного походження. Хімічні волокна, страница 3

Основну масу шерсті (94-96%) для підприємств текстильної промисловості дає вівчарство.

Вовна – волосяна маса, яка складає волосяний покрив різних тварин, що володіє прядильними властивостями і звалюванням.

Основну масу вовни одержують з овець. Значно менше значення має верблюжа, козяча, кроляча вовна.

В залежності від способів одержання вовна поділяється на 6 видів:

- натуральна;

- линяння;

- стрижка;

- брильная;

- заводська;

- овчина стрига.

Овеча вовна складається з 4 типів:

-  пуху;

-  перехідного волосся;

-  ості;

-  мертвого волосся.

Пух – це дуже тонке (15-30 мкм), звивисте, м’яке і міцне волокно, кругле у поперечному перерізі.

Перехідне волосся – це більш товсте (25-35 мкм) і грубе волокно, ніж пух.

Ость – це волокно товщиною 40-90 мкм. Ость складається з 3 шарів.

Мертве волосся – це дуже товсте (до 150 мкм) у поперечному перерізі, грубе, пряме волокно, яке дуже погано фарбується і легко ламається при переробці.

Вовна, яка знята з вівці, являє собою єдиний покрив, який називається руном. Вовна, яка складається з волокон переважно одного типу (пух, перехідне волосся) називають однорідною.

По товщині вовна поділяють на 4 групи:

-  тонка вовна складається з волокон пуху (15-25 мкм);

-  напівтонка (25-34 мкм), складається з пухових волокон і перехідного волосся;

-  напівгруба (35-40 мкм), складається з пухових волокон, перехідного волосся і невеликої кількості тонких волокон ості.

-  груба (більше 40 мкм) має у своєму складі всі типи волокон.

Велике значення для процесу прядіння має довжина і звивистість волокон вовни. Довжина вовняних волокон коливається від 20 до 450 мм. По довжині однорідна вовна поділяється на коротковолокнисту (до 55 мм) та довговолокнисту (455 мм).

Звивистість вовни характеризується числом витків, що припадають на 1 см волокна. Чим тонше волокно, тим більша кількість витків припадає на 1 см його довжини.

Колір шерстітонкорунних овець – білий, злегка кремовий. Груба і напівгруба вовна інколи буває кольоровою – сірою, рудою, чорною.

Звалювання – це властивість вовни у процесі звалювання утворювати войлокоподібний застил. Найбільшою властивістю звалюватися володіє тонка, пружна, сильно звивиста шерсть.

Завдяки цій властивості, з вовни виробляють достатньо щільні тканини: сукно, драпи, фетр, а також войлочні та валяні вироби.

Вовна володіє найбільшими гігроскопічністю та властивістю повільно поглинати вологу і повільно її віддаватию

Вовна стійка до дії всіх органічних розчинників, які використовуються при хімічній чистці одягу.

При горінні шерсті у полум’ї волокна спікаються, пр винесенні волокон з полум’я горіння їх зупиняється, на кінці утворюється чорна кулька, відчувається запах паленого пір’я.

Вовна володіє малою теплопровідністю, що робить її незамінною при виготовленні пальтових, костюмно-плательних тканин і трикотажних виробів зимового асортименту.

Натуральний шовк – це тонкі нитки, які виробляються залозами гусениць тутового шовкопряду – і намотуються ним на лялечку. По виробництву шовку лідирують такі країни як Японія та Китай. Найбільш розвинене шовківництво у Середній Азії, Закавказзі, південних районах Молдови, України.

Тутовий шовкопряд відноситься до комах з повним перетворенням і проходить чотири стадії розвитку:

1.  грена (яйця);

2.  гусениця (личинки);

3.  лялечка (кокон);

4.  метелик.

Основним кормом для тутового шовкопряда є листки шовковиці (тутове дерево). На одну коробку грени (яєць) масою 292 г витрачається 1000-1200 кг листків шовковиці.

Шовк дубового шовкопряду має більш грубі волокна, ніж шовк тутового шовкопряду. Кокони дубового шовкопряду майже не піддаються розмотуванню і тому використовуються для одержання пряжі.

На шовкомотальних фабриках лялечки тутового шовкопряду запарюють у гарячій воді і розмотують на шовкомотальних автоматах. При розмотуванні одержують нитки шовку-сирцю, які складаються з кількох сполучених разом лялечкових ниток.