Ця властивість використовується для проведення обробки тканин – мерсеризації. Органічні розчинники на бавовну не діють. Волокна бавовни горять жовтим полум’ям і згорають повністю. При спалюванні волокон відчувається запах паленого паперу.
Коротковолокниста бавовна переробляється у товсту і пухнасту пряжу для виготовлення таких тканин як байка, фланель, бумазея та інших.
З середньоволокнистої бавовни виробляють найбільш тонку і гладеньку пряжу для виготовлення високоякісних тонких бавовняних тканин – батисту, маркізету, гребінного сатину.
ЛЬОН.
Лляне волокно є другим після бавовняного основним видом сировини, що використовується у текстильній промисловості.
Льон — однорічна трав'яниста рослина, волокна якої залягають у стеблі. Буває двох видів: льон-кучерявець, льон-довгунець. Льон-довгунець висівають для одержання волокна, льон-кучерявець — для виробництва олії. Льон сіють навесні, через 12 тижнів стебло набуває жовто-зеленого кольору, після чого починається збирання. Зібраний льон просушують на полі, обмолочують, вилучають насіння, отримують лляну солому, яку замочують для відокремлення пектинових речовин, потім сушать, мнуть, тіпають і вичісують льоноволокно. Льон вирощують в Україні (Рівненська, Волинська, Житомирська, Чернівецька та інші області), Білорусі, Росії, Польщі, Чехії, Словаччині, Болгарії, Голландії, Франції, країнах Прибалтики.
Будова волокна, хімічний склад.
Під мікроскопом елементарне волокно льону — це витягнута рослинна клітина із загостреним кінцем. Комплексне волокно складається з численних елементарних волокон, склеєних пектиновими речовинами (рис. 1.4); у складі волокна — 80 % целюлози, 20 % домішок (жирових, барвних, мінеральних , воскоподібних) і 5 % лігніну, який забезпечує жорсткість. Завдяки наявності у складі волокна лігніну лляні тканини мають добрі антисептичні властивості, зокрема, стійкі до гниття, витримують вдвічі більше циклів прання порівняно з бавовняними, мають високу гідрофільність, менше руйнуються внаслідок опромінення.
Довжина і товщина волокон льону. Довжина технічних волокон становить 15... 120 см, лінійна густина 1,5...8 текс. Довжина і товщина елементарних волокон приблизно така ж, як бавовняних, довжина волокон, які використовують для прядіння, становить 35...60 мм.
Міцність і подовження елементарних волокон в 3~5 разів перевищує міцність бавовнику і характеризується відносним розривним навантаженням 54...72 сН/текс, подовження становить 2...2,5 %, тому лляні прокладкові тканини краще зберігають форму, ніж бавовняні. Пластична деформація — 60...70 %, цим пояснюється більше зминання лляних тканин. Колір волокна — від сірого до темно-сірого.
Гігроскопічність льону — 12 %, у мокрому стані міцність елементарних волокон збільшується, технічних — зменшується через розм'якшення пектинових речовин і послаблення зв'язку між пучками волокон. Особливістю льону є висока теплопровідність, тому на дотик його волокна завжди прохолодні. Кислоти, луги, окисники, відновники, органічні речовини діють на льон так, як і на волокна бавовнику. При нагріванні сухі волокна льону витримують вищу температуру, ніж волокна бавовнику, тому що льон має більшу гігроскопічність. Втрата міцності волокна на 50 % під час інсоляції відбувається протягом 990 год. Горить льон так, як і бавовник.
Волокна тваринного походження
Основна речовина, з якої складаються натуральні волокна і нитки тваринного походження (шерсть, шовк) – це природні тваринні білки.
Білок, який утворює вовняне волокно, називається кератином, білок, який утворює шовкові нитки – фіброїном.
Кератин і фіброїн не розчиняються у звичайних розчинниках, стійкі до дії мінеральних кислот слабої концентрації та органічних високої концентрації. При дії на них лугів вони набухають і руйнуються. Тому при переробці шовку і вовни використовуються тільки нейтральне мило. Без погіршення властивостей ці волокна витримують нагрівання до 110-130оС, а інтенсивне погіршення їх властивостей починається при температурі 170оС.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.