Для кожного функціонального блоку в моделі може бути створена своя сторінка декомпозиції. Якщо блок не має сторінку декомпозиції, то в його лівому верхньому куті присутня діагональна риска. Після створення сторінки декомпозиції вона зникає.
Щоб створити сторінку декомпозиції для функціонального блоку потрібно виділити блок мишею й клацнути мишею на панелі інструментів по значку із зображенням чорного трикутника, зверненого вершиною вниз. У діалоговому вікні потрібно вказати нотацію створюваної діаграми: IDEF0 або DFD або IDEF3.
Допускаються наступні переходи при декомпозиції:
Діаграми IDEF0 декомпозуються в діаграми IDEF0, DFD і IDEF3
Діаграми DFD декомпозуються в діаграми DFD і IDEF3.
Діаграми IDEF3 декомпозуються тільки в діаграми IDEF3.
Крім того, у діалоговому вікні потрібно вказати число функціональних блоків, які автоматично будуть створені на сторінці декомпозиції. Передбачається, що їх повинне бути не більше 6.
 |
Сторінка декомпозиції, створена для контекстної сторінки, має номер А0.
Сторінки декомпозиції, створені для інших блоків у моделі, мають номер такий же як і номер блоку, декомпозицію якого вони представляють.
Функціональні блоки, розташовані на сторінці A0, нумеруються А1,А2,...А6.
Функціональні блоки, розташовані на інших сторінках декомпозиції нумеруються за принципом - номер вузла+номер блоку на сторінці. Номер вузла - це номер блоку, для якого створюється сторінка декомпозиції. Наприклад, блоки на сторінці декомпозиції, створеної для блоку А3, будуть мати номера А31, А32, А33 та ін.
Стрілки мігрують на діаграму декомпозиції з діаграми верхнього (попереднього) рівня й відображаються у вигляді незв'язаних граничних стрілок або, як їх ще називають, граничних портів. На сторінці декомпозиції граничні стрілки потрібно прив'язати до функціональних блоків у відповідності зі змістом діаграми. Незв'язані граничні стрілки сприймаються як синтаксична помилка!
Приклад контекстної діаграми:
 |
 |
 |
Прив'язка граничних стрілок до функціонального блоку.
Для прив'язки граничної стрілки до функціонального блоку потрібно мишкою зачепити вістря стрілки й простягнути лінію до потрібної грані блоку.
Розгалуження (злиття) стрілок.
Щоб розгалузити стрілку, потрібно вибрати інструмент Стрілка клацнути по стрілці в тім місці, звідки вона повинна починатися, і потім клацнути по грані обраного блоку Кожна гілка стрілки є окремим об’ектом і може мати власний підпис. Для створення підпису потрібно вибрати стрілку й по подвійному подвійним клаццаням миші відкрити вікно властивостей об'єкта. Злиття стрілок виконується аналогічно.
Тонелювання стрілок.
Діаграми моделі не повинні бути перевантажені надлишковими графічними об'єктами. Щоб уникнути перевантаження, окремі вітки стрілок можна ховати. Можна видалити малозначну граничну стрілку на діаграмі декомпозиції. У цьому випадку на батьківській діаграмі відповідна стрілка змінить вид - зобразиться із квадратними дужками на вістрі стрілки Щоб відновити стрілку на діаграмі декомпозиції, потрібно на батьківській діаграмі встановити курсор миші на вістря стрілки, і клацнувши праву кнопку миші вибрати в контекстному меню пункт Arrow Tonnel. У діалоговому вікні вибрати Resolve it to border arrow (Відновити граничну стрілку) і Ok.
Можна відновити стрілку іншим способом. Додати на діаграмі декомпозиції нову стрілку. Вона зобразитися із квадратними дужками на кінці. Стрілці потрібно дати ім'я відповідної стрілки на батьківській діаграмі.
Іноді тонелювання використовується, щоб сховати стрілки на декількох рівнях ієрархії. Для цього в діалоговому вікні Border Arrow Editor вибирається пункт Change it to resolved rounded tunnel. Стрілка на діаграмі зобразиться із круглими дужками.
Якщо потрібно відобразити стрілку на діаграмі нижнього рівня й не відображати на діаграмах верхніх рівнів, її зображують вихідящою з тунелю (круглі дужки на хвості стрілки). Таке тонелювання називається «не-у-батьківській діаграмі».
 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.