Ринкові засади господарства. Товарне виробництво, страница 7

   Принципово не відрізняються від теорії граничної корисності кон­цепції, які визначають вартість за допомогою лише попиту і пропози­ції, коливаннями залежно від кон'юнктурної ситуації, а також гранич­ною продуктивністю товару, «очікуванням» на ринку тощо.

   Напевне, усі наукові школи вартості мають свою рацію. Вони твор­чо досліджують вартість як одну з важливих економічних категорій. Сьогодні провідною є думка синтезувати найбільш суттєве, що містять різні підходи. Зокрема, американський економіст П. Самуельсон ствер­джує, що ринкова ціна формується під впливом попиту і пропозиції. Величина ж попиту визначається граничною корисністю речей, а про­позиція — витратами виробництва. Тобто, вартість товару створюєть­ся суспільною працею, яка визнається у кінцевому підсумку на ринку під впливом дії його законів.

Закон вартості

   Основним стихійним регулятором товарного ви­робництва служить закон вартості. Він діє в усіх формаціях, де продукт набуває товарної форми, об­мінюючись на ринку.

   Однак, дія закону вартості не означає, що обмін у кожному окре­мому випадку здійснюється в суворій відповідності із вартістю. В дій­сності ціни, як правило, стихійно відхиляються від вартостей товарів. Це свідчить про те, що ціна, представляючи собою грошовий вираз вартості, не завжди є точною мірою величини даної вартості. Проте коливання цін навколо вартості не порушують дію закону вартості. В умовах конкуренції ці відхилення не можуть бути значними і три­валими в часі.

Прояв закону вартості через стихійні коливання цін грає важливу роль у розвитку товарного виробництва, сприяє росту продуктивних сил. В результаті відбувається розподіл засобів виробництва і робочої сили між різними галузями і досягається необхідна пропорційність між усіма частинами народного господарства.

   Закон вартості змушує товаровиробників постійно знижувати ін­дивідуальну вартість своєї продукції, поліпшувати організацію праці, запроваджувати інновації тощо. Цей закон сприяє єдності виробни­цтва, розподілу, обміну і споживання, бо виходить із потреб і закінчує їх задоволенням через механізм цін, керує їх рухом і т. п.

    Однак, треба мати на увазі, що в сучасному товарному виробництві ціноутворення не повністю підвладне закону вартості. На ринку діють й інші об'єктивні закони, що впливають на обмін. І все більшу регулю­ючу роль у ринковій економіці відіграє держава та її інститути, що буде окремо розглядатись в наступних розділах курсу.

Функції закону вартості

     Закон вартості виконує ряд важливих функцій, пов'язаних між собою.

Як відомо, не всі товарови­робники вчасно удосконалюють виробництво. У багатьох із них індивідуальні затрати праці пере­вищують суспільно-необхідні. Це веде до диференціації товарови­робників, особливо дрібних. Багато з них стають нездатними продо­вжувати виробництво і розорюються. Натомість, успішне ведення господарства при високій продуктивності праці дозволяє вистояти на­віть при значному зниженні цін по відношенню до вартості.

   Стимулююча функція якраз і полягає в тому, що закон вартості спо­нукає підвищення ефективності виробництва, спричиняє раціональне використання його ресурсів і поліпшення якості продукції, підвищує її конкурентоздатність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Регулююча функція оптимізує структуру народного господарства, зумовлюючи стихійний розподіл факторів виробництва, в цілому гар­монізуючи розвиток економіки.

   Сприяючи задоволенню суспільних потреб, закон вартості здій­снює важливу соціальну функцію. В той же час його дією пояснюєть­ся наявність бідних і багатих, розшарування населення за майновою ознакою, що характерна для капіталізму.

   Завдяки закону вартості на ринку виживають сильніші, а покида­ють його ті, хто не витримав економічної боротьби. Через певний пері­од слабших серед тих, хто залишився, чекає аналогічна доля. В резуль­таті ринок ніби постійно оздоровлюється, відбувається його «сана­ція». Подібно у природі діє закон відбору.