Ринкові засади господарства. Товарне виробництво, страница 2

3)  продукт праці набуває форми товару, обмінюється на ринку через купівлю-продаж;

4)  виробництво стає відкритою соціально-економічною системою;

5)  економічна свобода самостійного виробника, опосередкована рин­ком форма його зв'язків;

6)  стихійність розвитку як форма саморегулювання економіки;

7)  трансформація     виробничих     відносин     у  товарно-грошові відносини.

   В наступних темах буде продовжено аналіз товарного виробни­цтва, зокрема, використання грошей як посередника обміну, наявність конкуренції, вільне ціноутворення, підприємництво та ін., що також відноситься до основних рис товарної форми організації господарства, її еволюція разом з розвитком продуктивних сил та адекватною фор­мою зв'язків і ринком зумовлюють постійне удосконалення суспільно­го виробництва.

Форми розвітку

    Розрізняють просте й капіталістичне товарне виробництво.

 При цьому частина вироблених у суспільстві продуктів спрямовується безпосередньо на особисте спо­живання, решта — на ринок. Просте товарне виробництво є обмеже­ним, дрібним, розрізненим, стихійним та анархічним. Воно регулюєть­ся в основному традиціями і господарями-панами. Ринок нерозвинутий, обмінюються головним чином звичні товари (золото, раби, продукти харчування, тканини, посуд, примітивні знаряддя праці). Відсутні рин­ки землі, робочої сили,  і т. д.

З часом, коли з'являється можливість отримувати все більшу масу додаткового продукту, товарне виробництво поступо­во набуває капіталістичного характеру.

  Капіталістичне товарне виробництво  характерне для індустріаль­ної стадії економічного зростання. Основних засобів виробництва фактично позбавлені наймані працівники. Вони змушені через це продавати свою робочу силу. Вирішальним у єдності двох сто­рін капіталу є не його речовий зміст (засоби виробництва, блага тощо), а суспільна форма — відносини експлуатації, втілені в речах.

   Капітал — це вартість, яка приносить додаткову вартість: Г - Т - Г, де Г = Г + г. Формула капіталу стала вінцем, прообразом символіки розви­нутого товарного виробництва: Т - Г - Т₂, коли економічні зв'язки об­міну набули форми товарно-грошових відносин на ринку.

   Капіталістичне виробництво — вища форма товарної організації господарства. Воно базується на великій приватній власності, найма­ній праці та інноваційних технологіях. При капіталізмі створена така ринкова система, при якій люди можуть вільно вибирати собі роботу і їх обирають. Праця, земля, природні ресурси, засоби виробництва стають товаром.

Сучасне товарне виробництво виростає з попереднього, а тому має багато спільного з ним (великомасштабність, всезагальний характер, розвиненість і т. д.). але починають формуватися і специфічні риси. Перш за все вони знаходять вияв у пріоритетних напрямах розвитку: електроніці, комп'ютеризації, генній інженерії, біотехнології, космо­навтиці тощо. Економіка стає інформаційною.

Все більшого значення набуває соціально-культурна діяльність, розвиток духовної сфери. Зростає роль галузей нематеріального ви­робництва, спрямованих на розвиток людини, задоволення її інтелек­туальних потреб, надання різноманітних послуг гуманітарного змісту.

    Посилюється вплив державних і недержавних інституцій (політичних сил, громадських організацій і рухів, профспілок) на економічний розви­ток та його соціальне спрямування. Все це свідчить про те, що ринкове саморегулювання суспільного господарства доповнюється державним.

   У зв'язку з розвитком міжнародних економічних відносин і співро­бітництва товарне виробництво набуло всесвітнього характеру, стало глобальним.

Суперечності товарного виробництва