Теоретична частина
Закритою будемо називати економіку, в якій
відсутній або не враховується вплив зовнішнього сектору. Стабільними будемо
називати економічні умови, в яких некеровані параметри системи залишаються
стаціонарними. Під некерованими параметрами системи будемо розуміти
ставки податків та індекс цін , а під керованими
– норму накопичення
, „ножиці цін”
та проценту ставку
по
кредиту. Будемо припускати, що
.
Розглянемо
два характерних види податків: податок на додану вартість (ПДВ) та податок на прибуток
. Входи системи специфікуємо сумарним
накопиченням власних коштів
на початок поточного
бізнес-циклу
і позичковим капіталом (кредитом)
. Виходом системи будемо вважати сумарне
накопичення власних коштів на початок наступного циклу
.
Розглядаючи бізнес-процес у динаміці (
),
введемо початкову умову
при
,
де – стартовий капітал.
У
загальному випадку бізнес-цикл може не збігатися з календарним місяцем. У
зв’язку з цим – циклічна процентна ставка, що
визначається як частка залученого кредиту
, яку
необхідно повернути як плату за його користування. Взагалі під бізнес-циклом
будемо розуміти такий проміжок часу, за який кошти фірми роблять повний
кругообіг „гроші-товар-гроші”. Отже, бізнес-процес можна подати у вигляді моделі
„вхід-вихід” так, як це зображено на рис. 2.1.
Рисунок 2.1 – Модель бізнес-процесу
Спочатку
розглянемо математичну модель бізнес-процесу за відсутності впливу державного
сектору, тобто ,
. Якщо
фірма в
-му бізнес-циклі на купівлю товару за ціною
витрачає
власних
коштів і
позичкових коштів, а продає товар за ціною
, то дохід фірми буде дорівнювати її
виручці
, (2.1)
а витрати становитимуть
. (2.2)
Тоді прибуток фірми дорівнює
. (2.3)
За визначенням
сумарне накопичення на початок -го циклу
. В раховуючи (2.1)-(2.3), отримуємо
, (2.4)
де
,
,
.
Якщо
ввести до розгляду ставку податку на додану вартість ,
то виручка (2.1) дорівнює
, (2.5)
де
– (2.6)
сума ПДВ, що
вилучається з виручки. Тоді, враховуючи (2.2), (2.5) і (2.6), приходимо до
виразу (2.3) для прибутку фірми. Після сплати податку на прибуток у фірми
залишається чистий прибуток у розмірі . Отже,
модель (2.4) набирає вигляду
, (2.7)
де
,
.
Доданок
рекурентних моделей (2.4) і (2.7)
характеризує вплив позичкових коштів
-го бізнес-циклу. Якщо
кредит залучається на один бізнес-цикл, який дорівнює одному календарному
місяцю, то циклічна процента ставка
розраховується за формулою
(2.8)
для диференціальної схеми кредитування (1.2).
Для ануїтетної схеми кредитування (1.4) маємо
. (2.9)
У
випадку, коли кредит залучається на один бізнес-цикл, що дорівнює календарних місяців, циклічна процентна
ставка дорівнює
, (2.10)
де розраховується за формулою (2.8) або (2.9)
залежно від схеми кредитування.
Коефіцієнт
рекурентних моделей (2.4) і (2.7) характеризує
швидкість зростання власних коштів
фірми. Прибутковим будемо
називати бізнес-процес, для якого виконується умова
. (2.11)
Нехай
параметри і
моделей
(2.4) або (2.7) не змінюються з часом, тобто відповідні моделі стаціонарні.
Тоді рекурентне співвідношення
можна подати у вигляді
, (2.12)
де параметри і
обчислюються
за моделлю (2.4) або (2.7) залежно від специфікації задачі. На відміну від
нестаціонарних моделей (2.4), (2.7) рекурентна формула (2.12) дозволяє
розраховувати сумарне накопичення на будь-якому етапі без усіх проміжних обчислень.
Практична частина
Для порівняння діяльності фірми в закритій стабільній економіці без та з урахуванням державного сектору провести імітацію бізнес-процесу за допомогою моделей (2.4) і (2.7) відповідно. Вихідні дані вибрати з таблиці 2 додатка.
Вихідні дані:
Ном. |
тис.грн |
|
|
|
|
|
Міс. у циклі |
42 |
100 |
1,9 |
0,65 |
19 |
17 |
21 |
11 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.